Було це чотирнадцять років тому. Улітку 2007-го київське «Динамо» відзначало 80-річчя. З такої нагоди на клубному стадіоні відбувся дружній матч між ювілярами та італійським «Міланом», який у ті часи був чи не найсильнішою футбольною командою світу. Звісно, що грали обидві команди не найсильнішими складами, але все одно було на що подивитись.
Саме тоді у складі «Динамо» вперше вийшов на поле 17-річний Денис Гармаш — один із найкращих українських футболістів останніх десятиліть. «Мілан» теж показав кількох майбутніх знаменитостей, чиї прізвища за давністю часу вже не пригадаю. Бо запам’ятався той вечір не цим. А тим, що організатори вшанування «Динамо» вирішили, що матчу з «Міланом» не досить, і запросило виступити після гри відомий колись німецький музичний гурт «Боні-М». І нічого, що офіційно цей «Боні-М» тоді вже кільканадцять років не існував, а кожен із його колишніх учасників їздив під відомою маркою просторами колишнього Радянського Союзу. Траплялося навіть, що у Тамбові з перервою у кілька тижнів грали одразу два різних «Боні М», а третій був на підході… Той «Боні М», що привезли влітку 2007-го на київський стадіон, теж був не зовсім справжній, але подумали, що й так пройде! Одного не врахували — стадіон, зведений ще у 30-ті роки минулого століття, не має накриття над трибунами. І коли після футболу пішов рясний дощ — близько десяти тисяч людей, що були на футболі, моментально розбіглися! Уявляєте картину — над порожнім стадіоном гуркоче громовиця, з неба ллється потік води, і все це відбувається під пісні «Боні М»! Артисти виявилися добросовісними і чесно відстрибали півгодини під дощем, відкриваючи рота під фонограму! Чому я це згадав? Тому що у нас в Рівному теж вирішили «підсилити» вшанування футбольної команди виступом артистів. До «Боні М», щоправда, не дотягнули. Та нічого — солістка цього гурту на прізвище Мітчелл не має ще й сімдесяти, тож коли футболісти з Рівного ще раз щось виграють, її можна сміливо запрошувати, не лякаючись дощу. Досвід є!