Монети номіналом одна та дві копійки поступово зникають з обігу. І хоч НБУ запевняє, що їх не збираються вилучати, та реалії, викликані знеціненням грошей, такі, що дрібні монети відмовляються брати самі люди. Навіть побачивши на вулиці під ногами «білі» копійки, жодний перехожий не захоче нагнутись, щоб підняти їх. Що можна придбати сьогодні за одну-дві копійки? Нічого.
Спробуйте розрахуватись на ринку жменею таких копійок. Жодний продавець їх не візьме. Кажуть, така «валюта» їм не потрібна, оскільки навіть у вигляді здачі покупці брати такі монети не хочуть. Пані Євгенія торгує власноруч вирощеною городиною на продуктовому ринку вже кілька років поспіль. Каже, що за останні кілька місяців у руках не тримала таких дрібних монет. Найменший номінал, яким ще розраховуються, — 5 копійок. — Навіть якби мені принесли кілька гривень монетами номіналом одна та дві копійки, я б їх не взяла, — зізнається продавець. — У самої вдома такого дріб’язку цілий мішечок. Син збирає, то я йому їх і приношу. Хоча останні два місяці дрібні ніхто не приносить. Щоб дати здачі, намагаюся заокруглювати вартість, наприклад, якщо треба дати сім або три копійки здачі, то даю п’ять. Якби й були такі дрібні монети, то ніхто з покупців їх просто не взяв би. Я й сама їх не беру, якщо в магазині дають. Пані Євгенія каже, що в людей інтерес до дрібних монет зник з початку цього року. Раніше дрібні частенько приносили. Втім, і проблем із тим, щоб ці монети міняти, не було. Жінка каже, що наприкінці робочого дня заносила їх до найближчого продуктового магазину, де їх залюбки приймали. Тепер навіть у магазині такі монети нікому не потрібні. Юрій — водій маршрутки, каже, що монети номіналом одна та дві копійки від пасажирів приймає, втім, здачі ними не дає, оскільки це відволікає: — Збираю їх у стаканчик чи пакет, як це роблять мої колеги-водії. Потім здаємо їх у продуктові магазини. В деяких такі монети ще приймають. Хоча останнім часом, принаймні мені, таких монет пасажири почали давати значно менше. Дві-три монети дрібного номіналу за день назбирується. Незважаючи на те, що приймати дрібні монети майже ніхто не хоче, проблем з їхнім обміном в Рівному немає. Їх завжди можна здати в обмін на паперові купюри у комерційних банках. Щоправда, як стверджують банкіри, дрібних люди майже не несуть. — Ніхто вилучати дрібні монети з обігу не збирається, — стверджує начальник відділу готівкового обігу та касових операцій Рівненського обласного управління Національного банку України Галина Божик. — Власне, як і не було поки жодного рішення про припинення їхнього випуску. У нас такі монети комерційні банки як замовляли, так і продовжують замовляти, але в менших обсягах. Банкіри констатують, що дрібні монети номіналом від 1 до 10 копійок до Нацбанку через комерційні банки не повертаються. Рівняни до банків їх просто не несуть. Щоправда, в Рівненському обласному управлінні Національного банку кажуть, що дрібних монет у них є вдосталь. Комерційні банки їх замовляють не дуже часто — приблизно по чотири — п’ять разів на рік. Ця послуга є платною. Вартість 1000 монет номіналом від 1 до 5 копійок становить 10 гривень, від 10 до 25 копійок — 15 гривень.
Довідка «РВ» Як стверджують експерти, з часу запровадження українських грошей вони знецінились більш ніж у сім разів. Тобто те, що раніше можна було купити за копійку, тепер коштує сім. Виготовлення однієї однокопійчаної монети обходиться державі в 16 разів дорожче, тобто собівартість копійки — 16 копійок. Монетний двір України щороку випускає від 500 мільйонів до мільярда штук розмінних монет. Експерти вважають, що спеціально вилучати 1 і 2 копійки з обігу ніхто не буде. Просто припинять їхній випуск. Сьогодні «тодішню» копійку сповна могла б замінити десякопійчана монета. Крім того, кажуть, що слід було б розглянути можливість введення в обіг додаткових монет більшого номіналу. Дослідження, яке проводив НБУ, засвідчили, що відмову від 1 і 2 копійок підтримують 93 респонденти. Понад 65% опитаних заявили, що не приймають такі монети на здачу.
