Існує два способи мати прибуток від вітру. Перший — використовувати його як джерело енергії. Про це знали ще наші діди-прадіди, які будували знамениті млини-вітряки. Про це нині знають у цивілізованому світі — вітряки сучасних електростанцій стоять нині по усьому світу, виробляючи екологічно чисту електрику.
Другий спосіб використання вітру викладено у французькій байці про корсиканців, які живуть із продажу яблук. Збирають яблука, які здуває з дерев вітром, і продають. Коли вітру немає — значить неврожай! Вгадайте, який з двох способів використання вітру застосовується у нас? Гадати, власне, і не треба — вітряків електростанцій у нас практично не видно. Зате після кожного хоч трохи сильного вітру ми читаємо або чуємо у новинах повідомлення — вітром знеструмлено стільки?то населених пунктів. Цього вівторка назвали цифру 500. Буває більше, буває менше. Але населених пунктів завжди сотні, а їхнє знеструмлення відбувається регулярно після кожного вітру. Вас це не дивує? На дворі ХХІ століття, у світі давно винайдено і впроваджено сучасні технології передачі електроструму, яким не страшний жоден вітер. У нас же по селах електропроводи висять на таких самих стовпах, як і сто років тому. І рвуться ці проводи після кожного вітру на радість Міністерству з надзвичайних ситуацій. Щойно здійнявся вітер, як у цьому міністерстві свято — можна витратити гроші на відновлення електропостачання. Скільки саме? А хто їх рахував? Хто ходив чи їздив по селах і перевіряв, чи вони насправді знеструмлені внаслідок вітру, чи їх просто відімкнули від електрики під цим приводом? Ніхто не їздив. Тому писати можна що завгодно. Замінити лінії електропередач на такі, що не бояться вітру, звісно, можна. Але навіщо? Який сенс закручувати кран, з якого постійно капають бюджетні гроші? Ну чому в новинах не повідомляють, скільки саме коштувало «відновлення електропостачання» після кожного буревію? Чому наші безстрашні журналісти-розслідувачі не поцікавляться, чи справді ці лінії електропередач відновлюють, чи просто списують кошти, причому чималі? Відповідь нескладна — ці гроші не такі великі, щоб за них боротися. Ну крадуть собі потроху і нехай! Якби ж то ці повалені чи нібито повалені стовпи поновлював хтось із кандидатів у президенти, тоді інша справа! Тоді б нам точно розповіли усю правду! А так — вітер подув, гроші пішли комусь до кишені. Якщо ж вітру чомусь довго нема — тоді у наших відновлювачів ліній електропередач неврожай, як у тих корсиканців. Але вітер у нас завжди, тому чекайте нових повідомлень про знеструмлення сотень населених пунктів.
