Київський «Арсенал» змінив тренера Фабріціо Раванеллі на В'ячеслава Грозного. Аби передбачити, що буде далі, слід для початку зрозуміти, що таке «Арсенал» і хто такий Грозний.
Ідею скористатися назвою колишньої заводської команди вперше здійснив на початку двотисячних київський міський голова Омельченко. Він не знав куди б іще витратити бюджетні кошти й завів на них "футбольний клуб" без бази, стадіону й уболівальників. Коли коштів не стало, команду певний час через підставних осіб фінансував бізнесмен Ігор Коломойський. Потім йому це набридло й «Арсенал» зник. Нормальна історія для вітчизняних "футбольних клубів". Тепер «Арсенал» відродив такий собі Олександр Москаленко. Традиційно — без стадіону, бази й уболівальників. І знову, як і попередні "засновники", покликав у тренери В'ячеслава Грозного. Що вони всі в ньому знайшли?
Насамперед, Грозний таки тренер — на відміну від Фабриціо Раванеллі, якого привезли влітку до «Арсенал» з Італії виключно для того, щоб про клуб говорили. Грозний теж для цього згодиться — може без проблем намолоти язиком сім мішків вовни. Але є в нього й інші чесноти — у командах Грозного футболісти зазвичай змінюються так швидко, що не встигають познайомитися. Упевнений, до «Арсенал» й від нього тепер проляже добре протоптана стежина.
Як це позначиться на грі команди? Грозному нема чого непокоїтися — після Раванеллі навіть шкільний фізрук виглядатиме професором. А розставити по місцях безробітних футболістів, готових грати де завгодно, аби лише грати, багато таланту не треба. Саме так зібрані й існують більш ніж половина команд вищої ліги й усі команди нижчих ліг без винятку. Тож із Грозним на чолі «Арсенал» приєднається до групи собі подібних і боротиметься з ними за турнірні очки аж доки у власника не закінчаться гроші. А це може статися хоч завтра. І тоді вже навіть Грозний буде безсилий.
