Із Замкової гори, на якій тепер археологи розкопують рештки резиденції князя Данила Галицького, видно Україну — он там, за межами Хелма, пролягає кордон. Місцеві розповідають, що заробітчани, щоб поговорити з ріднею в Україні, піднімаються на цю гору — саме тут можна "зловити" українського оператора і зекономити на телефонних розмовах. Прикордонне містечко Хелм і наше Рівне розділяють лише 240 кілометрів і , звичайно, кордон, процедура проходження якого суттєво збільшує час перебування в дорозі. Натомість, успішно перетнувши кордон, ми відразу потрапляємо у найближче європейське "зарубіжжя".
Чим далі від'їжджаємо від кордону, тим більше відчувається ота європейськість, яка проявляється у чистих вуличках, ошатних відреставрованих будиночках, у ввічливих стосунках між людьми. "Пані, перепрошую, чи можу я вам чимось допомогти?" — таке звертання, зі щирою усмішкою, цілком звичне тут. Тож прогуляємося невеличкими прикордонними містечками, бо саме в них найбільш відчутна ота шляхетність польського колориту, і саме в них знаходимо паралелі з українськими історичними подіями.
Замость — "ідеальне місто"
За 80 кілометрів від кордону з Україною знаходиться містечко Замость, що входить до Люблінського воєводства. Роздивляєшся обабіч на Ринковій площі Замостя і ловиш себе на думці, що нагадує все це якусь італійську місцину. Виявляється, таке враження складається не випадково — місто спроектував у 1578 році венеційський архітектор Бернардо Морандо за зразком Падуї на замовлення Яна Замойського. Розповідаючи про Замость, екскурсоводи влучно говорять: "Ренесансні будиночки наче перетворюють місто на коштовну коробочку з цукерками". І підкреслюють ще одну його особливість — ідеального міста, збудованого за принципом п'ятикутника. Цю ідею, задуману архітекторами, підтримують і сучасними методами — наприклад, є тут вулична скульптура у вигляді кулі як ідеальної, довершеної геометричної фігури. І дотримуються у сучасних реаліях передбаченого архітекторами раціоналізму — зокрема, в розташуванні ресторанчиків та інших громадських закладів, що зробило із Замостя не тільки місто функціональне, а й "приязне для мешканців". А в історичному минулому Замость славився ще й як місто фортифікаційне, яке ніколи не було завойоване ворогом. Частина фортеці збереглася й донині — тепер тут відбуваються вистави та концерти, а також... продають свій крам, здебільшого одяг, місцеві торговці. У цьому ідеальному місті проживає, до речі, 70 тисяч мешканців. Керує цим містом пан Замойський, нащадок засновника Замостя, його вже втретє обирають головою міста.
Хелм — столиця Данила Галицького
До Хелму у 90-х чимало рівнян їздили за покупками — в Україні був товарний дефіцит, а в прикордонному Хелмі — багаті базари. Тепер пріоритети змінилися — тут часто можна побачити членів рівненського товариства "Холмщина", науковців, молодих людей, які цікавляться спільною українсько-польською історією, і туристів. Хелм — місто, відоме українцям тим, що його заснував король Данило Галицький, в ньому народився перший Президент України Михайло Грушевський, тут протягом століть славилася дивами ікона Пресвятої Богородиці, котра тепер зберігається у музеї Луцька — її тут так і називають: Холмська ікона Божої Матері, до цієї чудодійної святині їдуть поклонитися з усієї України. До речі, у Хелмі є православна церква, яку відвідують 120 родин прихожан, які за походженням є українцями.
|
|
|
 |
Хелм. Реконструкція триває
|
Хелм відомий не тільки історичними церквами та костьолами, а й унікальним підземеллям, буквально видовбаним у скельному крейдяному фундаменті. Це лабіринт під старим містом, довжина якого становить кілька сотень кілометрів. Колись тут видобували крейду, тепер — розважають туристів. Існує багато міфів і легенд про підземелля. Розповідають про багатства, заховані в підземних тунелях, стверджують, що тут можна зустріти духа Бєлюха, охоронця скарбів.
Люблін — місто, яке спалила Ядвіга
Мандрівку Любліном туристи починають від Тринітарської вежі — звідти видно мальовниче старе місто, розташоване на чотирьох пагорбах. Щоправда, історія Любліна набагато давніша, ніж його старі споруди. Адже під час пожежі 1575 року місто згоріло вщент. Туристам розповідають про причину пожежі — як повідомляє хроніка тих часів, "Ядвіга під час смаження пляцків спричинила пожежу". Тож на місці згарища запрошені італійські майстри звели будинки в стилі Ренесансу. Туристи тепер милуються Старою оборонною баштою, яка височіє на Замковому пагорбі, Люблінським замком, збудованим на руїнах королівської резиденції. У люблінській Каплиці Святої Трійці оглядають унікальні російсько-візантійські фрески. Причому цікавий факт: на цих фресках вишкрябано написи типу сучасних — "Тут був Вася". І ці написи також вважаються історичною цінністю, бо зроблені у давні часи. Прогулюючись люблінськими вуличками, не можна не помітити на будинках великих фотографій, розміщених у вікнах. Виявляється, в одному із старих будинків Любліна було знайдено негативи давніх фотографій. Тож вирішили знайти, хто ж ці люди, зображені на них. Для цього зробили великі постери і помістили у вікнах будинків, які реставруються. Щоправда, поки що відгукнулася лише одна пані, яка розповіла, що на одній з таких фотографій зображена її бабуся з колежанкою.
Казімеж Дольний — місто закоханих
Казімеж Дольний — улюблене місце туристів, художників та артистів. Тут проводять художні пленери, фольклорні фестивалі, ярмарки. Розташоване над Віслою місто пишається старовинними ренесансними кам'яницями, ошатними будиночками видатних митців, величним костелом і руїнами старовинного замку на високому узгір'ї. У цьому містечку лише 2 тисячі мешканців, а приїжджає майже мільйон туристів за рік.
 |
|
|
Палац Замойських |
Інше, сповнене чарівності місце, розташоване неподалік — палац Замойських у Козлувці. Це розкішна аристократична резиденція з багатим інтер'єром у пишному стилі ампір на зразок французького Версалю. За палацом розкинувся розкішний парк. На цій території розташована також Галерея мистецтва соцреалізму. До слова, Козлувка більше відома не стільки своїм палацом (бо подібних в країні багато), як саме музеєм соцреалізму — бо він перший у Польщі і чи не єдиний в Європі. Річ утім, що тут раніше розташовувалися склади міністерства культури Польщі, в яких і назбиралося чимало всілякого "мотлоху" з радянських часів. Тепер все це виставили на огляд.
Звідки гроші?
На реконструкцію старих будівель польських міст і містечок витрачено чимало коштів. І в таких масштабах це було б неможливо зробити, якби не допомога Євросоюзу, членом якого Польща є з 2005 року. Про це говорили керівники усіх міст, в яких ми побували. Кажуть, у Польщі навіть стало модним слово ревіталізація, що означає "повернення до життя із збереженням історичного". Так-от, скажімо, на впорядкування невеличкого Замостя з 2005 року витрачено вже 100 мільйонів євро, 43% з яких пішло на реконструкцію старого міста, а решта — на дитсадки, школи, дороги. На відновлення історичної спадщини ще меншого за кількістю жителів та територією Казімежа Дольного було виділено 10 мільйонів злотих, а це більше, ніж річний бюджет самого міста.
