Іноземний звичай ставити новорічну ялинку в центрі міста проіснував у Рівному майже сім десятиліть у найбільш варварському варіанті — бідолашне дерево рубали у глибині поліських лісів, аби привезти до обласного центру. В місті якось не помічали, чи не хотіли помічати, що рубати гігантські ялини, аби ставити їх на площі, вже давно припинили майже всюди.
І не тому, що у тій же Європі немає великих ялинок. Навпаки, їх там десь у тисячу разів більше, аніж у нас — хто був у Татрах чи Альпах, не дасть збрехати. Але у містах і містечках там вже давно ялинки ставлять або штучні, зроблені з металу та пластмас, або напівштучні, накриваючи натуральною хвоєю металевий чи ще якийсь каркас. У нас же продовжували спустошувати залишки лісів, вирубуючи столітні чи майже столітні дерева. Тим часом на центральній площі міста потроху виросли ялинки, посаджені там понад пів століття тому. Виросли настільки, що за ними вже не було видно тої самої ялинки, зрубаної та привезеної здалека. Так би воно і тривало надалі, якби не війна, яка врешті поставила все на місця. У лісах на півночі області нині не до рубання новорічних ялин — там облаштовують оборонні споруди на випадок нападу ворога. А у місті, там, де стояла колись та сама ялинка, нині стоять портрети загиблих героїв. Здавалося, що з ялинкою можна було і почекати до кінця війни. Тим більше, що приватні підприємці самотужки за власний рахунок ставлять останніми роками штучні ялинки поряд зі своїми торговельними центрами. Але дуже вже хочеться окремим верствам населення, представленим у владі, теж долучитися до встановлення ялинки, витративши на це певні не свої кошти. Біля театру завершують спорудження металево-пластмасової ялинки, яка мені щось смутно нагадувала. Аж поки не згадав — ялинка на Театральній площі майже така сама, як та «йолка» на київському Майдані, з якої наприкінці 2013 року розпочалася революція, яка згодом переросла у війну. То може це добра прикмета — з ялинки все почалося, ялинкою все і закінчиться? Хотілося б, щоб цей кінець був для нас переможним. І ми після цього вже ніколи не рубали на свято живі ялини. Принаймні великі.