Якщо вам набридла буденність і хочеться гострих відчуттів, можна випробувати себе, піднявшись на висоту пташиного польоту. Тим паче, що в Рівному є одразу дві можливості це зробити.
Стрибки з парашутом Як розповів командир парашутної ланки Рівенського авіаційно-спортивного клубу Ігор Бордюг, якщо вам вже виповнилося 15 років, здійснити свою мрію можна на аеродромі Воронів, що у Гощанському районі, з кінця травня до початку жовтня. Ті, хто планує стрибнути лише раз, проходять медичний огляд прямо на аеродромі. Якщо лікар не виявить протипоказань (а ними можуть стати, наприклад, проблеми з тиском чи зором, вага, менша за 45 кг чи більша за 95 кілограмів), можна приступати до теоретичної підготовки. Під час тригодинної лекції вас ознайомлять із загальною технікою стрибка з військово-десантним парашутом, з діями в літаку та повітрі, діями в особливих випадках. Також бажаючим відчути вільне падіння доведеться застрахуватися. Після цього майбутні парашутисти завантажуються в літак, а згодом стрибають з висоти 950 метрів — впродовж трьох секунд політ проходить без парашута, потім один з двох парашутів відкриває або сам екстремал, або страхуючий прилад. Стрибок триває приблизно 3-4 хвилини, а приземлення особливо боятися не варто, оскільки навантаження на ноги при стрибку з парашутом із зазначеної висоти приблизно дорівнює навантаженню при стрибку без парашута з висоти 1,5 метра. Якщо одним стрибком ви не вдовольнитеся, потрібно пройти медичну комісію, котра дає право на виконання 10 стрибків зі спортивним парашутом. Якщо ж наміри у вас серйозні й ви плануєте не просто стрибати, а займатися парашутним спортом, потрібно пройти міжнародну сертифікаційну комісію, котра видає допуск до виконання стрибків на дворічний термін. Від простих «стрибунів» спортсмени відрізняються значно досконалішою технікою виконання стрибків — вони, наприклад, можуть виконувати затяжні стрибки з висоти до 4,7 кілометра (ціла хвилина у вільному польоті!), стрибки на точність, різноманітні повітряні трюки. Звичайно, що для цього необхідно мати потужну теоретичну підготовку, яку проводять взимку — набір до таких груп починається зазвичай в лютому. Крім вивчення теорії, студенти-парашутисти тренуються на спеціальних тренажерах, виконують три стрибки й після успішного складання іспиту отримують четвертий спортивний розряд. Нині в Рівному є близько 35 чоловік, котрі всерйоз займаються парашутним спортом, беруть участь та перемагають у змаганнях, у тому числі й міжнародних. Що ж до звичайних шукачів романтики, то приїжджають вони у Воронів з усієї Західної України. Адже раніше авіаційно-спортивні клуби були ще в Хмельницькому та Львові, проте нині на заході держави діє лише один такий клуб — у нашому місті. Цікаво, що цього року, як ніколи, багато бажаючих стрибнути з парашутом серед жінок — з усієї кількості стрибаючих їх приблизно половина! Заняття парашутним спортом — захоплення не з дешевих. Наприклад, вартість парашута становить близько 1700-1800 доларів, страхуючого приладу, котрий відкриває парашут без втручання парашутиста — 2 тисячі доларів, страхуючого шолома — $200, комбінезона — $200, висотоміра, з допомогою котрого визначають висоту, на якій потрібно відкривати парашут — $100. Окільки фінансування клубу бажає бути ліпшим, комерційні стрибки здійснюються за рахунок благодійних внесків, розмір яких становить: за один стрибок — близько 150 гривень, за три стрибки — 250 гривень. Стрибки для перспективних спортсменів обходяться значно дешевше — 40-45 гривень.
Планерний спорт Для того, щоб займатися планерним спортом, — розповідає Олександр Нітовський — льотчик-інструктор Рівенського авіаційно-спортивного клубу, — як мінімум, потрібно мати хороше здоров’я. Якщо у медичної комісії не буде заперечень, можна записуватися на заняття теоретичної підготовки, котрі розпочинаються в лютому. Оскільки планеристу доводиться мати справу з літальним апаратом, в якому відсутній двигун, опановувати тонкощі аеродинаміки та штурманської підготовки доводиться ґрунтовно — відвідуючи заняття тричі на тиждень впродовж двох місяців. Після успішного складання заліку (не нижче оцінки «добре») з кожної дисципліни майбутні планеристи проходять курс наземної підготовки: вивчають район польотів і обов’язково вчаться стрибати з парашутом. Лише після цього переходять безпосередньо до льотної підготовки: звикають до поведінки планера, засвоюють зліт та посадку, опановують суть планерного спорту — польоти з використанням висхідних потоків повітря, з допомогою котрих можна долати доволі значні відстані — від ста до тисячі кілометрів. До речі, рекорд України становить 1008 кілометрів, котрі планер подолав за один світловий день, а світовий рекорд — 3 тисячі кілометрів! В повітря планер піднімає літак, але, відчепившись від нього, апарат мусить летіти самостійно. Основне завдання планериста — знайти поток повітря, що піднімається вгору, «осідлати» його й набрати висоту, світовий рекорд якої становить, до речі, 14 кілометрів! Нині в світі є п’ять змагальних класів планерів, котрі відрізняються між собою відсутністю чи наявністю механізації крила, баластних баків з водою, можливим обмеженням розмаху крил. Вартість апаратів змагального класу становить у середньому від 30 до 200 тисяч євро. Відповідно недешевим є й захоплення цим видом спорту — комерційна вартість повного курсу занять та польотів обійдеться в кількасот доларів благодійних внесків.
