Якщо ваш первісний інстинкт мисливця не змогли перебороти ні прогрес, ні «GreenPeace», сьогоднішня розмова відкриє перед вами як можливості, так і певні альтернативи в його реалізації — адже для того, щоб відчути себе справжнім стрільцем, не обов’язково когось вбивати по-справжньому.
Мисливський сезон — відкрито! З 13 серпня в Україні розпочався сезон полювання на пернату дичину. Як розповів головний спеціаліст відділу мисливського господарства Рівенського обласного управління лісового господарства Володимир Якимчук, цього року на більшість видів мисливських птахів дозволено полювати з 13 серпня до 1 листопада. Днями полювання на пернатих є субота та неділя, а для мисливців із собаками лягавих порід і спанієлями (за винятком полювання на гусей) додатковим днем полювання встановлено четвер. Денна норма добування пернатої дичини одним мисливцем залежить від виду птахів — наприклад, норців великих можна добути не більше двох, а голубів чи перепілок — не більше 15 особин. Для того, щоб бути мисливцем, а не браконьєром, необхідно мати державне посвідчення мисливця, контрольну картку обліку добутої дичини й порушень правил полювання, відстрільну картку — дозвіл на добування мисливських тварин, дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю і, якщо полювання проходить за участю мисливського собаки, паспорт на нього. Отримати посвідчення мисливця та контрольну картку обліку добутої дичини можна в обласному управлінні лісового господарства, однак спочатку потрібно успішно скласти іспит, що перевіряє наявність у потенційного мисливця необхідних для цього знань. Іспит повністю автоматизований — 24 запитання із трьох сотень обирає комп’ютер. Для успішного складання іспиту потрібно правильно відповісти на 19 тестових запитань — після чого комп’ютер самостійно видруковує посвідчення мисливця, яке, до речі, дає право полювати навіть за межами держави. Його вартість, як і вартість контрольної картки, становить п’ять гривень, також необхідно сплатити 1,70 гривні державного мита. Однак для того, щоб легально полювати в певному мисливському угідді, необхідно отримати відповідний дозвіл у його користувача. Для цього потрібно придбати відстрільну картку, вартість якої користувачі мисливських угідь визначають самостійно. Наприклад, разовий дозвіл на полювання впродовж суботи та неділі в угіддях Рівенського обласного товариства мисливців і рибалок «Либідь» становить 10 гривень, сезонний — 40 гривень. Що ж до боротьби з браконьєрством, то, за словами пана Володимира, для цього в кожному лісництві створені мобільні групи державної лісової охорони, котрі забезпечені транспортом, радіозв’язком та службовою зброєю. З початку року вже було затримано 178 браконьєрів. На думку місцевих лісівників, однією з основних причин великої кількості порушень правил полювання є недостатня відповідальність за їхнє вчинення. Наприклад, розмір штрафу за порушення правил полювання становить лише від 34 до 340 гривень, а сума відшкодувань за незаконно добуту тварину взагалі не витримує жодної критики. Найдорожче закон оцінив життя лося чи оленя благородного — аж в 1530 гривень(!), що ж до інших тварин, то їхнє вбивство можна вважати взагалі безкарним. Щоб виправити цю ситуацію, працівники управління розробили пропозиції щодо зміни чинного законодавства з метою посилення відповідальності за порушення правил полювання та збільшення штрафів за незаконно добутих тварин принаймні в 10 разів. Крім того, була внесена пропозиція зобов’язати користувачів мисливських угідь збільшити обсяг коштів, що вносяться на розвиток мисливського господарства — саме за них закуповують корми для підгодівлі тварин взимку, організовують охорону угідь. Нині, наприклад, за рік господарства зобов’язані виділяти на розвиток мисливського господарства лише по 102 гривні на кожну тисячу гектарів лісових угідь, по 68 гривень — польових та по 34 гривні на кожну тисячу гектарів водно-болотних угідь. Ще одне питання, котре, безперечно, хвилює кожного мисливця на пернату дичину — наявність в Україні та на Рівенщині зокрема пташиного грипу, який нещодавно виявили в Росії. Дослідженням можливої проблеми нині займаються районні лабораторії ветеринарної медицини, в які здають тушки різних видів пернатої дичини. На сьогодні в області жодного випадку захворювання птахів не виявлено.
Полювання на людей Якщо ж вбивати тварин вам шкода, можна пополювати на людей. Про певну альтернативу кровопролитному полюванню — пейнтбол — розповіла представник громадської організації «Рівенська федерація пейнтболу» Тетяна Червук. За її словами, залежно від серйозності ставлення, пейнтбол може бути як грою, так і видом спорту — принаймні міжнародні турніри з пейнтболу є об’єктивною реальністю. Пентбол — гра командна, а її суттю є залишитися живим та виконати ігрове завдання, «вбиваючи» противників. Завдань чи сценарієв гри існує дуже багато — конкретний вибір залежить від кількості гравців, їхніх особистих уподобань та фізичної підготовки, вільного для гри часу. Що ж до віку чи статі гравців, то обмежень практично немає — лише особи, молодші 18 років, можуть грати з дозволу батьків. Основною амуніцією гравця є маркер — «зброя», котра стріляє кульками з фарбою, та захисний шолом. Існує багато інших аксесуарів для пейнтболу, наприклад захисні жилети, проте їх застосовують рідко. Хоча вважається, що ризик отримати травму в пейтболіста не більший, ніж у футболіста, варто знати, що вилітаючи з маркера, желатинова кулька з фарбою розвиває швидкість до 90 м/с, тому скидати шолом під час гри категорично заборонено. Якщо противники зближуються до відстані 5-10 метрів — звучить команда «аут» і стрілянина припиняється. А з більшої відстані максимально можливою травмою є синяк, хоча, кажуть, захоплені грою гравці їх навіть не помічають. До речі, за дотриманням правил гри обов’язково стежить суддя-інструктор, тож найменші вияви неспортивної поведінки одразу будуть помічені. Хоча пані Тетяна стверджує, що за її трирічний ігровий досвід подібних ексцесів не траплялося. Грають у пейнтбол або на спеціальних надувних полях, або на природі, подалі від людей. Існують спеціальні стандартні пейнтбольні форми, однак найчастіше грають у звичайному одязі — фарба, що застосовується в пейнтбольних кульках, — водорозчинна, тому легко відпирається. На сьогодні Рівенська федерація пейнтболу ігри не організовує, проте, за останньою інформацією, їх проводять у Козлині. Щодо цін, то місяць тому прокат маркера коштував там 50 гривень за дві години, 100 кульок з фарбою обходилися в 30 гривень.
