Порцеляна з Корця — європейський тренд XVIII століття

Порцелянова фабрика у Корці була заснована у 1783 році. Виникла вона саме тоді, коли в Європі ширилася мода на барокову мейсенську порцеляну. Засновником порцелянового заводу в Корці був один із представників родини Чарторийських — Юзеф Клемент, господар величезних володінь на Волині.

Саме новий власник Корця вдихнув у містечко, яке тоді занепадало, нове життя, побудувавши виробництво та створивши нові місця роботи для місцевого населення. Через якийсь час у містечку з'являються не бачені тут раніше двоповерхові кам'яні будинки, парки, костели й чудова князівська резиденція. Крім фабрики порцеляни та фаянсу, Чарторийський започаткував тут виробництво сукна, полотна та меблів. Корецьке виробництво посуду було засновано 7 вересня 1783 року. Про це свідчить документ «Kontrakt zalozenia fabryki porcelany w Korcu z dnia 7IX 1783», який сьогодні зберігається у відділі рукописів Польської академії наук у Кракові. Посаду директора обійняв відомий французький кераміст Франтішек Мезер. Йому допомагав його брат Михаїл, який відповідав за розробку унікального рецепта виготовлення порцеляни з глини, що добували на Волині. Чарторийський, перед тим як вкладати кошти у виробництво, провів аналіз місцевих глин, надіславши їх до німецьких керамістів саксонського міста Мейсена. Висока якість і яскраві фарби мейсенської порцеляни створили їй світову славу. Офіційна назва виробництва — «Vue de la Fabrique de Porcelaineet de Faience situee a la Josephine Fauxbourg de Korzec». Цей напис можемо побачити й на одному із зразків посуду, де є і сам вигляд корецької мануфактури. Фабрика в Корці наслідувала у своїй стилістиці саксонську порцеляну 1770-1780-х років, яка тоді була в тренді. Збували посуд через спеціалізовані магазини та через доставку до замовника. Перші зразки порцеляни було надіслано 1 травня 1790 року королю Станіславу Августу. Вироби з Волині настільки йому сподобались, що він навіть нагородив медаллю директора Мезера. У 1793-1794 роках в Корці працювало близько 300 осіб, із них 73 художники. І це якщо врахувати, що в ті часи фабрика переживала скрутне фінансове становище. Адже в 1793 році під час переділу Польщі частина земель Волині відійшла до Російської імперії, саме тому експорт продукції з Корця значно ускладнився. Другого січня 1797 року на фабриці сталась нищівна пожежа, яка залишила по собі згарище. Нову фабрику вдалось відкрити лише на початку 1800-х років. У пожежі згоріли всі зразки порцеляни та фаянсу, що ускладнювало виробничий процес, бо не було з чого черпати ідеї, тому до Корця з усіх-усюд почали знову звозити його продукцію, щоб вона могла бути наочністю для художників, які мали витримувати стиль попередніх років. Проте обсяги були вже не ті. Імовірно, що причиною занепаду була й смерть «фаната» своєї справи Юзефа Чарторийського в 1810 році. Усі повноваження успадкувала його сестра Клементина з чоловіком Євстахієм Сангушком, адже інша сестра Юзефа, якій він заповів все майно, не захотіла переїжджати до Корця. У 1824-1832 роках відбувається занепад фабрики, товар виробляється нижчого ґатунку, зменшуються обсяги продукції. На виставці 1829 року в Петербурзі продукцію з Корця назвали «поганою та дорогою». У 1846-1847 роках Корецька мануфактура була повністю розпродана її власниками.