Літо — благодатна пора для прогулянок на природу, задля відпочинку, збирання ягід та грибів. Однак при цьому є ризик випадково натрапити на плазунів, а то й зазнати їхнього нападу.
Хто ж небезпечний?
За словами фахівців, у Рівненській області ми можемо зустріти гадюку звичайну, вужа звичайного, рідше мідянку та безногу ящірку веретільницю. Усі вони, за винятком гадюки, не становлять небезпеки для людини, бо не отруйні. Тож якщо плазун все-таки вкусив, замість панікувати, насамперед заспокойтесь та зважте — отруйний він чи ні. Зазвичай люди плутають вужа та гадюку, але їх легко відрізнити. Вуж від гадюки відрізняється тим, що може бути дуже довгим — до 1,5 метра. Він здебільшого водиться у вогких місцях біля водойм, річок, ставків. Має чорне забарвлення, а за головою у нього є так звані "вушка" — плями жовтого, кремового або білого кольору. Якщо це водяний вуж, то "вушок" у нього може й не бути. До речі, вуж при спробі його зловити проявлятиме агресію, спробує навіть вкусити. Плазун також виділяє характерний смерючий слиз. Мідянка — дуже рідкісна змія й занесена до Червоної книги України. Її довжина до 50 см. Вона має мідне забарвлення і характерну темно-коричневу смужку, яка проходить від краєчка рота через око на потилицю. Безнога ящірка веретільниця — теж схожа на змію. Зовні вона майже така ж, як мідянка. Але у неї, як у ящірок, може відпадати хвіст. Влітку у шлюбний період самці веретільниць — з синіми крапками на спині. Гадюка від інших плазунів відрізняється тим, що не має вушок на голові та смуг на тілі. Вона буває чорною, рудою чи сірою і з характерним ромбоподібним чорним візерунком вздовж спини. Її довжина — до 75 см, і у неї на голові помітні вушка. На місці укусу від зубів плазуна залишаються сліди у вигляді двох серпоподібних смуг, вони утворюють напівовал із дрібних крапочок. Неотруйна змія залишає на шкірі тільки цей слід. Коли ж кусає отруйний плазун, в передній частині напівовалу з між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров. Змія ніколи не кусає без причини. Зазвичай це трапляється, коли людина виходить на місце, де плазун гріється (найчастіше на стежках, відкритих галявинах, особливо на пеньках) або перетравлює їжу. Часто він нападає й тоді, коли на нього випадково наступити — це вже стресова ситуація. Тож змія з метою самозахисту кидатиметься, шипітиме, може вкусити. Цікаво, що довжина стрибка змії дорівнює довжині її тіла. Перед цим вона немов підводиться, тож якщо вчасно помітити цей рефлекс, можна вберегтися, відскочивши вбік. Зверніть увагу: змії, які розповсюджені на території Рівненщини, невеликі за розмірами і не такі сильні, щоб підстрибнути вгору, відтак найчастіше укуси трапляються у ноги — від стопи до коліна або в руки (при нахилянні людини).Як вберегтися
Щоб уберегтися від небажаних наслідків зустрічі з плазуном, потрібно, вирушаючи на природу, взувати міцні черевики чи чоботи. Також бажано надягати штани із цупкої тканини, а холоші заправити у взуття, аби вони не щільно облягали ноги. Обов'язково треба носити із собою палицю, якою можна розсунути зарості та кущі і оглянути ущелини, щоб ненароком не потурбувати плазуна.Отрута
Як і в більшості гадюк, отрута гадюки звичайної гемотоксичного типу, тобто вона руйнує еритроцити. Також в отруті є нейротоксин, який діє на серцево-судинну систему. Зазвичай реакція організму після укусу починає спостерігатися через 15-20 хвилин. Характерні наступні симптоми:1. Біль, який зростає разом із набряком. 2. Протягом 48 годин можливі ускладнення у вигляді: запалення лімфатичних судин та вузлів (лімфангіт та лімфаденіт), геморагічні ексудативні пухирі, тромбофлебіт. 3. Можлива поява локального некрозу в місці укусу. 4. Інколи може підвищитися температура, постраждалого може нудити 5. Падіння тиску та підвищення пульсу. 6. Можливий розвиток серцевої недостатності.Чим ближче місце укусу до голови, тим більша небезпека. Однак отрута гадюки звичайної для дорослої здорової людини не є смертельною (!). Найбільшу небезпеку вона становить для дітей, хворих та людей похилого віку. Особливо небезпечні укуси в шию чи голову.
Сироватки проти отрути гадюк
Це очищена сироватка крові імунізованих тварин, яким протягом певного часу вводили у невеликих кількостях отруту для того, щоб утворювалися антитіла. Постраждалому від укусу гадюки вводять сироватку (дрібно підшкірно або у тяжких випадках — IV), і антитіла із крові імунізованої тварини нейтралізують отруту. У СРСР випускалося чотири основних види сироватки, а саме: моновалентні "Анти гюрза", "Анти кобра", "Анти ефа" та полівалентна від трьох видів змій. Окремо від укусів гадюки звичайної сироватки не випускалася, і в таких випадках використовували "Анти гюрзу". На сьогодні відомо, що моновалентну сироватку проти отрути гадюки звичайної виробляють в країнах Азії, Росії та в Європі. В Україні сироватки майже немає. Існують жорсткі вимоги щодо транспортування та зберігання сироватки (в захищеному від світла, прохолодному місці при температурі 2-8 градусів (холодильник)). У разі порушення правил транспортування чи зберігання сироватку заборонено використовувати! Після введення сироватки можливі ускладнення, зокрема, анафілактичний шок. Саме тому вводити сироватку повинен лікар, і бажано в медичному закладі. Термін введення сироватки — до 3 годин, найбільш ефективне введення — у перші 30 хвилин. Відтак неконтрольоване введення сироватки, в якої були порушені вимоги транспортування та зберігання, може завдати здоров'ю значно більшої шкоди, ніж сам укус гадюки звичайної, отрута якої, у більшості випадків, для людей не становить великої небезпеки.Укус гадюки, що робити?
1. Очистити місце укусу (зняти одяг, промити рану), щоб залишки отрути не потрапляли в рану. Якщо це рука, треба зняти всі каблучки, годинник та ін. 2. Необхідно уповільнити розповсюдження отрути по тілу. Для цього допоможуть горизонталізація постраждалого, іммобілізація місця укусу, спокій, охолодження кінцівки до 10 градусів Цельсія (але не треба прикладати до рани лід) та пов'язка еластичним бинтом для зменшення швидкості циркуляції крові. 3. Мінімізувати кількість отрути в організмі — давати багато пити та, по можливості, дати сечогінні препарати. 4. Медикаментозна допомога: послаблення дій отрути — даємо преднізолон 30-60 мг (IV або IM); знімаємо алергію за допомого антигістамінних препаратів: діазолін, дімедрол, лоратидин або інші варіанти; протизапальне — дексаметазон; підтримка серцевої діяльності — кордіамін або інше.Бажано відправити постраждалого до лікарні, щоб лікарі спостерігали за хворим.
Чого не треба робити
1. Припікати, розрізати рану, робити кровопускання, обмивати марганцівкою — це завдасть додаткового травмування і ніяк не допоможе. У гадюки гострі та довгі зуби, тому зовнішні маніпуляції жодного впливу не зроблять. 2. Накладання джгута заборонено, бо може спричинити ампутацію кінцівки (отрута некротизуюча і у разі, якщо кровотік буде зупинено, може спричинити гангрену) 3. Алкоголь, їжа, активні рухи будуть посилювати дію отрути. Чи відсмоктувати із рани отруту — немає єдиної точки зору щодо ефективності цієї процедури (якщо ми говоримо не про спеціальні відсмоктувачі).
