Днями у Рівне прибудуть працівники внутрішньої безпеки з Генпрокуратури. Вони шукатимуть озвучений головою облдержадміністрації компромат на діяльність місцевих прокурорів… Якщо ж «криміналу» і не виявиться, відповідати комусь все одно доведеться — в такому разі за образу чистоти прокурорського мундиру.
Ділова переписка, навіть між двома високопоставленими чиновниками області, зазвичай не цікавить звичайного громадянина — мабуть, для того і створені всілякі канцелярії та секретаріати, щоб перекладати звичайну мову на бюрократичні штампи та завчені звороти. Однак листи прокурора Рівенської області Ігоря Коморного до голови Рівенської облдержадміністрації Василя Червонія, з якими пощастило познайомитися кореспонденту «РВ», безумовно, заслуговують на увагу широкого загалу. Йдеться про прихований конфлікт між виконавчою владою та прокуратурою. У сусідньому Луцьку він уже набув розголосу — тамтешній обласний прокурор Андрій Гіль навіть пригрозив волинському голові облдержадміністрації подати позов до суду за наклеп. Перспектива судового розгляду рівенських прокурорів до керівника виконавчої влади нашої області теж не виглядає примарною — 12 травня на нараді в Сарнах пан Червоній, базуючись на інформації активістів УНП, заявив про причетність прокурорів деяких районів і двох заступників прокурора області до діяльності нелегальних пилорам та інших об’єктів тіньового бізнесу. Слово — не горобець, заява прозвучала — називалися конкретні прізвища, конкретні фірми та реальні адреси підприємств. Наступного дня доповідна про цей випадок вже лежала на столі у Коморного — його підлеглі добросовісно, слово у слово передали сказане керівником області. За прокурорською звичкою ще й речові докази зібрали. Керуючись благородним мотивом покарати винних, які дискредитують прокурорський мундир (принаймні так випливає з документа), 13 травня пан Коморний надсилає лист голові облдержадміністрації: «Прошу невідкладно передати усі наявні матеріали», що об’єктивно свідчать про причетність працівників прокуратури до нелегального бізнесу. «У випадку неподання підтверджуючих матеріалів такі заяви будуть вважатися безпідставними і такими, що дискредитують органи прокуратури», — відзначив Ігор Коморний. Зрозуміло, що у вказаний термін прокурор відповіді не отримав, зате 27 травня прочитав у листі, схожому на ультиматум, від голови ОДА не досить приємні відгуки про роботу своїх працівників: «Працівниками прокуратури допускалось невжиття заходів по виявлених правопорушеннях». І вказав особисто прокурору: «Незважаючи на те, що вищенаведені факти продовжували мати місце, вами не було вжито відповідних заходів щодо перевірок діяльності нелегальних пилорам». Насамкінець голова облдержадміністрації заявив про свій намір звернутися з відповідним поданням до Президента та Генпрокурора щодо доцільності перебування Коморного на посаді. Тоді у черговому своєму листі Ігор Коморний був змушений провести невеликий юридичний лікбез і ще раз нагадати голові РОДА, що не прокуратура надає дозволи на відкриття пилорам, а влада, отож і вона, згідно з законом, повинна контролювати їхню роботу. Тобто, переклавши на звичайну мову, «кришує» пилорами влада — у неї для цього повноваження є, а до кожної лісопилки прокурора не приставиш. Вочевидь, подібні вимушені епістолярні вправи вивели з себе пана Коморного, бо після безуспішних пошуків компромату на своїх підлеглих він звернувся з проханням у Генеральну прокуратуру України, щоб звідти надіслали на Рівенщину працівників відомчої внутрішньої безпеки. Столичні інспектори повинні перевірити, чи справді рівенські прокурори «кришують пилорами» і хто з них це робить. Якщо ж виявиться, що підлеглих Коморного голова РОДА звинуватив у цьому безпідставно, то прокурори зможуть подати на Василя Червонія судовий позов, щоб захистити свою честь та гідність. Поки бажання таке є…
