Сергій ПІНЧУК: «Механізм виплат допомоги при народженні дитини зупинив міністр внутрішніх справ»

25 грудня 2012 р. в нашій сім’ї сталася надзвичайно приємна подія: народилася донечка. Це вже третя дитина у нашій сім’ї. Зрозуміло, що така подія не обходиться без святкувань у широкому родинному колі — багато родичів, близьких і не дуже, приходили вітати нас із донечкою. Якось один із них сказав: «Чув, що допомогу при народженні дитини знову підвищили, так що скоро від держави отримаєте більше як 100 тисяч гривень!». Не знаю чому, не маючи на те жодних підстав, я відповів: «Не факт. З нашою державою я б сьогодні ні на що не розраховував...». Не минуло і тижня, як мені довелося переконатися, наскільки я виявився правим.

Як одним наказом Міністерства внутрішніх справ зупинили виплату допомоги при народженні дитини

18 січня 2012 р. ми з дружиною звернулися до Рівненського міського управління праці та соціального захисту із заявою щодо отримання передбаченої законодавством допомоги при народженні дитини. До слова, інформацію про документи, які необхідно подавати, мені надали ще у РАГСі, де я реєстрував свою дитину. Перелік не є великим: копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія та оригінал свідоцтва про народження дитини, довідка, що видається РАГСом при народженні дитини і дані банківського рахунку для соціальних виплат. Якщо дитина в сім’ї не перша — додатково копії свідоцтв про народження попередніх дітей та довідка про склад сім’ї. При поданні цих документів, працівники зауважили, що довідка про склад сім’ї не повна, оскільки до неї не включено новонароджену дитину. Без цього, на жаль, допомогу вони призначити не можуть. Щоб не відкладати справу у довгий ящик, я того ж дня поїхав до паспортного столу, щоб реєструвати немовля. Ось тут все і почалося. Ні, з реєстрацією проблем не було. Тільки одна дрібничка: працівник паспортного відомства відмовилася вносити дані про дитину у будинкову книгу. — Із 1-го січня 2013 року набув чинності Наказ Міністерства внутрішніх справ № 1077 від 22.11.2012 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції 18.12.2012 р., яким змінено порядок реєстрації громадян. Тепер ми не маємо права ставити будь-які відмітки до будинкової книги. Більше того, такого поняття як будинкова книга з Нового року не існує, — повідомила мені працівник. — Як же я отримаю довідку про склад сім’ї, якщо в ЖЕКу паспортист виписує її на підставі даних будинкової книги? — запитав я. — А ніхто Вам такої довідки у ЖЕКу вже не надасть. — була відповідь. — А як тоді я зможу отримати допомогу при народженні дитини? — Я не знаю. Це питання до соцзахисту. А взагалі, Ви не перші, хто з цим зіткнувся. Зараз із цим наказом такого наробили, що ніхто не знає як діяти. — А як же підтвердити факт реєстрації дитини? — спитав я. — А ось Талон реєстрації, — сказала жінка, прикріплюючи папірець степлером до Свідоцтва про народження. — Це щоб не згубився. Не зовсім довіряючи словам паспортистки (а даремно, людям треба вірити!) я пішов у свій ЖЕК. Мені повезло — у паспортистів були якраз години прийому громадян. Навіть черги немає! — Доброго дня, ви довідки про склад сім’ї видаєте? — запитую я зразу з порогу. — Видаємо. — обнадіяла мене пані паспортистка. — А на підставі яких документів? — запитую я, все ще не вірячи у своє щастя. — Показуйте будинкову книгу і паспорт. — Ось ці документи, але є один н’юанс: мені потрібно підтвердити сьогоднішню реєстрацію дитини. У паспортному столі відмовилися вписувати її дані до будинкової книги і видали тільки Талон реєстрації. — Аааа. Тоді інша справа. Це означає, що вас уже внесли до картотеки. В такому випадку Вам ніяку довідку я видати не можу. — Якої картотеки? — запитую я, при цьому згадуючи, як у паспортному столі вносили мої дані до якоїсь паперової картки. — Згідно змін у законодавстві паспортний облік паспортисти ЖЕКів не ведуть. Картотека віднині у Державній міграційній службі. Так що я Вам нічим не допоможу. — Так мені без Вашої довідки не видадуть допомоги при народженні дитини, — пояснюю я. — Ви це розумієте? — Розумію. Але я не маю права видавати Вам довідку. Звертайтеся до до соцзахисту, нехай призначають допомогу без довідки.

Без права на оскарження

Після цього я зрозумів, що від рядових чиновників я не зможу нічого добитися — вони чітко дотримуються норм законодавства. Ніхто з них не вправі його порушити і надати необхідну мені довідку. «Буду оскаржувати!» — вирішив я і знову вирушив до управління соцзахисту. — Ось, прийміть мої документи такі як є і дайте мені відмову у призначенні виплати у зв’язку з відсутністю в довідці про склад сім’ї даних про новонароджену дитину. Я на підставі Вашої відмови буду оскаржувати такі дії у вищих інстанціях або в суді. — одразу відверто повідомляю я працівниці управління. — Документи приймемо, але відмови не дамо. Справа в тому, що згідно законодавства Ви маєте місячний термін на донесення документів, яких не вистачає. Якщо через місяць Ви не принесете довідку про повний склад сім’ї — тоді будемо приймати якесь рішення. А поки 30 днів документи будуть лежати у нас без руху. — Так я не зможу принести таку довідку! Невже Ви думаєте, що за 30 днів змінять законодавство! Давайте я напишу Вам заяву, що я не буду нічого доносити і дайте мені відмову! Донесення документів є правом людини, а не обов’язком! — я вже мало не кричу. — Ні. Законодавство визначило такий термін, і ми його маємо витримати. Ви вже не перший, хто зіткнувся з цим. — Це проблема загальнодержавна, — пояснює мені начальник міського управління соцзахисту. На цю тему ми вже проводили нараду у міськвиконкомі, намагалися вирішити, хто ж зараз має видавати довідки. Ця нарада закінчилася нічим, адже такі питання на місцевому рівні не вирішуються. Ми зверталися вже до новопризначеного Міністра Королевської із проханням роз’яснити нам, що робити в такій ситуації. Відповідь — чітко виконуйте постанови. От ми і виконуємо. Чекаємо, коли щось змінять...

Замість епілогу

— Не переживайте, — заспокоювали мене в соцзахисті. — Законодавство визначає дванадцятимісячний термін для призначення такого виду допомоги. Усі передбачені кошти Вам будуть виплачені незалежно від того, коли виплата призначається. А за 12 місяців ситуація якось врегулюється. — Не факт — цього разу я відповів упевнено. Адже я точно знаю, якщо я та інші батьки не будуть перейматися і просто чекати — нічого не буде. Пам’ятаючи слова різних чиновників, що ця проблема загальноукраїнська та я вже не перший, хто з нею зіткнувся, я попросив дружину пошукати в мережі Інтернет інформацію, як з цією проблемо справляються інші. На моє превелике здивування, результат пошуку нульовий! Невже всі чекають останнього, 12-го місяця? Поділився своєю проблемою із знайомим юристом. У відповідь на мою емоційну розповідь і здивування відсутності інформації в І-неті, він лише посміхнувся. — Чому ти дивуєшся? Кожен вирішує свою проблему локально. Не нервуй, є багато виходів з такої ситуації. Можна через суд встановити юридичний факт про склад сім’ї і подати замість довідки рішення суду. А можна простіше — я маю впливових знайомих. Якщо хочеш — вирішимо усе тихенько. Приваблива пропозиція. Але не хочу. Мене в цій історії найбільше обурює не відмова у виплаті, а існування бездарної системи державного регулювання, позбавлення мене можливості оскаржувати неправомірні рішення, нехай протягом лише одного місяця. Більшого маразму, ніж зупинення механізму виплат допомоги при народженні дитини наказом Міністерства внутрішніх справ, уявити важко! Дореформувалися!