Матері новонародженого порадили залишити підприємництво і стати безробітною, щоб... отримати одноразову допомогу. До цього всього некомпетентність чиновників, які давали подібні поради, могли би завадити сім’ї скористатися наданим законом правом на грошову допомогу.
Ще зовсім недавно усіх нас закликали з екранів телевізорів пишатися тим, що «нас 52 мільйони». Проте за останні роки ця цифра зменшилась приблизно на 4-5 мільйонів, що, погодьтеся, не додає поваги владі у будь-якій державі. Більше того, зменшення кількості населення в європейській країні є свідченням нестабільності суспільства, незадовільного рівня соціального і медичного захисту основної цінності держави — її громадян, про яких, до речі, і повинна дбати влада. Саме тому, мабуть, для покращення демографічної ситуації в Україні було значно підвищено допомогу сім’ї при народженні дитини. Це й факт є позитивним, адже одним з головних чинників небажання молодих сімей «обтяжувати» себе народженням дітей, була і, на жаль, залишається елементарна нестача коштів на їх виховання. Проте, як показує практика, досить часто громадяни зіштовхуються з різними проблемами при отриманні даної допомоги. Саме з таким питанням до консультаційно-правового центру Рівненської обласної громадської організації «Комітет виборців України» в м. Сарни звернулося молоде подружжя. Приводом для звернення було те, що мати новонародженого є суб’єктом підприємницької діяльності, сплачує єдиний податок, і, відповідно, не бере участі у соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності. Іншими словами, ця жінка не сплачує внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки при спрощеній системі оподаткування відрахування у даний Фонд не передбачені. Отже, перед громадянкою виникло цілком слушне питання: який з державних органів виплатить їй одноразову допомогу при народженні дитини? Громадянка звернулася до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Їй повідомили, що при спрощеній системі оподаткування не передбачені відрахування на їх Фонд, і, значить, вона не має підстав для отримання відповідної допомоги. Як вихід із цієї ситуації, громадянці порадили два шляхи. Перший полягав у переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування, що матеріально невигідно для громадянки і до того ж, відповідно до податкового законодавства, здійснюється не пізніш як до 15 числа місяця, що передує початку кварталу. Другий шлях полягав у припиненні громадянкою підприємницької діяльності, реєстрації у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, набуття статусу безробітної та в подальшому отримання одноразової допомоги на дитину. Оскільки жоден із запропонованих варіантів вирішення проблеми подружжя не влаштовував, вони звернулися до консультаційно-правового центру РОГО КВУ в м. Сарни. Юрист організації, провівши правовий аналіз цього питання, запропонував громадянам вихід із ситуації, який повністю вирішив їхню проблему. Їм було роз’яснено статтю 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та витрати, зумовлені народженням та похованням», яка прямо вказує перелік осіб, що мають право на допомогу при народженні дитини. В ній, зокрема, вказано, що допомога надається застрахованій особі (одному з батьків дитини). Оскільки чоловік громадянки працює за трудовим договором на підприємстві і, відповідно, є застрахованою особою в системі соціального страхування, він і має право на отримання одноразової допомоги при народженні дитини. Відповідні копії документів (довідка з пологового будинку, свідоцтво про народження дитини) разом із заявою про виплату допомоги лише необхідно подати до бухгалтерії підприємства. Слід також зазначити, що громадянам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування, вищевказана допомога надається згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка вказує, що одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Громадянам, яким довелося зустрітися з подібними проблемами, хотілось би порадити при можливості спочатку звертатися за правовою консультацією до фахівця (юриста, адвоката), оскільки, як бачимо з даної ситуації, компетентність деяких відповідальних осіб органів державної влади залишає бажати кращого. Зрештою, і без допомоги адвоката можна обійтися, тільки для цього потрібно самотужки перечитати кілька статей із відповідних законів. Коли кажуть, що «незнання законів не звільняє від відповідальності» чомусь забувають продовження цієї істини: «... зате звільняє від можливості скористатися законом».
