Більшість перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видів йогуртів, кефірів і кисломолочних біопродуктів містили в собі або зовсім заборонені в Україні харчові добавки, або дозволені — проте із значним перевищенням допустимої норми. У багатьох видах цих продуктів були присутні сорбінова кислота, барвник тартразин, барвник синій патентований V, барвник азорубін і барвник понсо 4R, не допущені для застосування в Україні. Крім того, абсолютно в усіх досліджених видах кефіру і в багатьох видах йогуртів містилася бензойна кислота із значним перевищенням припустимої норми.
Зокрема, масова частка бензойної кислоти не повинна перевищувати в цих продуктах 5 мг/кг, реально ж її було набагато більше. Наприклад, в йогурті «Ведмідь полуничний» виробництва ООО «Молочний дім» міста Павлограда Дніпропетровської області бензойної кислоти містилося 22,3 мг/кг (у 4,5 раза більше припустимої норми), в йогурті «Лісова ягода» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» з Житомира — 39,3 мг/кг (у 7,8 раза), в біойогурті «Полуниця-ківі» виробництва ВАТ «Ковельмолоко» з міста Ковель Волинської області — 18,3 мг/кг (у 3,7 раза). Також істотним виявилося перевищення вмісту бензойної кислоти і в кисломолочному сирі. Зокрема: у сирі кисломолочному «Домашній традиційний» від ВАТ «Звенигородський сироварний комбінат», що в Черкаській області, цієї кислоти було виявлено 24,4 мг/кг (майже в 5 разів вище припустимої норми); у солодкому сирку вже згаданої вище «Молочної фабрики «Рейнфорд» з Житомира — 52,3 мг/кг (перевищення більш ніж у 10 разів); у сирі кисломолочному солодкому від ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод», що в Полтавській області — 43,8 мг/кг (перевищення в 8,7 раза). У вісьмох з дев`яти перевірених фахівцями Укрметртестстандарту видів цукерок різних фабрик виявлені трансізомери олеїнової кислоти, що є недопустимим. Найбільше її містилося в жирах, виділених з: цукерок «Лорд» виробництва «Рівненської кондирерської фабрики» — 20%; цукерок «Казковий Геркулес» від ВАТ «Полтавакондитер» — 33%; цукерок «Пірати асорті» від «Рівненської кондитерської фабрики» — 36%. В усіх трьох узятих на випробування зразках вафель теж спостерігалася наявність трансізомерів олеїнової кислоти. Наприклад: у жирах, виділених з вафель «Артек згущене молоко» виробництва «Харківської бісквітної фабрики» виявилося 14% таких трансізомерів; у жирах вафель «Артек» від ЗАТ «Житомирські ласощі» — 19%. У двох з п`яти обстежених видів морозива на молочній основі виявлений рослинний жир, хоча, згідно з маркуванням, мав бути винятково молочний жир. «Відзначилися» ЗАТ «Геркулес» з Донецька і ТОВ «Три ведмеді» з Києва. А в морозиві «Пломбір», випущеному ТОВ «Бердичівська фабрика морозива», були виявлені навіть бактерії групи кишкових паличок. Чотири з дев`ятьох перевірених видів соків містили в собі неприпустимі речовини — бензонат натрію, сорбінову кислоту та ін. В усіх шістьох взятих на пробу видах цукатів виявлена присутність різних барвників (п`ять з цих цукатів — виробництва Росії, один — з Тайланду). Усі шість перевірених видів сирків глазурованих мали ті чи інші відхилення. Найчастіше помічено перевищення норми вмісту дріжджів і брак молочнокислих бактерій. А в сирках, виготовлених на ВАТ «Львівський міський молочний завод» і ВАТ «Вімм-Білль-Данн» (м. Вишневе Київської обл.), виявилися і бактерії групи кишкових паличок. Відносно «благополучною» видавалася ситуація зі свіжими кавунами, динями і бананами, які реалізовуються в торгівельній мережі столиці. З 16 позицій тільки по трьох виявлено перевищення вмісту нітратів (всі три — в динях). Усе сказане стосується якості харчових продуктів, перевірених в Україні зовсім недавно. А в лютому цього року Укрметртестстандарт оприлюднив дані щодо згущеного молока, які також були вельми сумні. Чотири з дев`ятьох випробуваних зразків цього продукту — виробники: ВАТ «Ічнянський молочний комбінат», ТОВ «Городокконсервмолоко», ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ЗАТ «Куп`янський молочно-консервний комбінат» — містили від 20 до 95% рослинних жирів. Потім у квітні Держспоживстандарт перевірив уже 15 зразків згущеного молока, і лише в двох з них було виявлено від 10 до 20% рослинних жирів. Здавалося б, становище виправляється. Та ба. У травні 2008 року представниками Укрметртестстандарту в супермаркетах, невеликих магазинах, кіосках Києва, Київської і Закарпатської областей були куплені 21 зразок молока цільного згущеного з цукром, вершків згущених з цукром і молока згущеного вареного 8 виробників. У 12 зразках виявлені рослинні жири в кількості 80-90% (!). Це знову виявилися ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» (2 зразки), ТОВ «Городокконсервмолоко» (1 зразок), ВАТ «Ічнянський молочний комбінат» (6 зразків), а також потрапили в цей список ВАТ «Білицький молочноконсервний комбінат» (у 2 зразках з 3) і ЗАО «Лозовський молочний завод» (1 зразок). Докладних даних щодо якості м`ясопродуктів цього року Укрметртестстандарт не оприлюднив, але картина з їх якістю не краща, ніж з йогуртами, кефірами, сирками, морозивом, цукерками, вафлями, соками, цукатами і згущеним молоком. Наприклад, результати дослідження щодо складу українських ковбасних виробів, проведеного в березні 2008 р. Інститутом екогігієни і токсикології імені Л. Медведя, доволі невтішні. Сосиски, що їх продають в українських магазинах в полімерній оболонці, на 45% складаються з емульсії (перемелені і виварені до стану світло-сірої маси шкіра, кістки, субпродукти, відходи м`ясовиробництва) і на 25% з соєвого білка. Вміст м`яса в них — 7%, а м`яса птиці — 15%. Решта — борошно, крохмаль і смакові добавки. А сардельки на 35% складаються з емульсії, 30% продукту — соєвий білок, 15% — м`ясо, 10% — м`ясо птиці. У вареній ковбасі емульсії і соєвого білка міститься по 25%, м`яса — 10%, м`яса птиці — 30%. Навряд чи до цих цифр потрібні ще якісь коментарі. Тут слід сказати кілька слів про харчові добавки взагалі. Харчові добавки — це речовини природного або синтетичного походження, які спеціально додаються в продовольчу сировину, напівфабрикати або готові продукти з метою надати їм певних технологічних властивостей (кольору, стійкості до псування, збереження структури і зовнішнього вигляду). Вони не є джерелом енергії для організму як їжа і не використовуються в чистому вигляді. У харчовому виробництві, за даними 2000 року, кількість найменувань харчових добавок використовувалася: у США — 1500, в країнах ЄС — 1200, у Росії — більше 400, в Німеччині — 350, в Україні — 221. Список дозволених харчових добавок для виробництва харчових продуктів постійно оновлюється завдяки новим науковим даним, зокрема, про негативний вплив на людину з точки зору медицини. У невеликих кількостях легальні харчові добавки не завдають шкоди людському організмові. Наприклад, на бензойну кислоту (яку нині понад норму додають в молочні продукти) багаті плоди журавлини і брусниці, де вона міститься як у вільному вигляді, так і у вигляді глікозиду вакциніну. Проте перевищення припустимих норм цієї кислоти в харчових продуктах завдає шкоди здоров`ю людини. До речі, у звіті Укрметртестстандарту нічого не сказано про шкоду для людського організму через велику концентрацію бензойної кислоти, зате викладена інформація про небезпечний вплив трансізомерів олеїнової кислоти, що містяться в цукерках. Зазначається, що в організмі людини трансізомери викликають порушення життєдіяльності багатьох клітин, збільшують ризик виникнення серцево-судинних і онкологічних захворювань, особливо у новонароджених і дітей молодшого віку. Ну і, нарешті, просто приголомшила інформація в недільному випуску новин на телеканалі «ICTV» («Факті тижня»). Виявляється, в більшості видів питної води (газованої), якою нині повні всі кіоски, магазини й супермаркети, містяться антибіотики, додані туди з метою знезараження напою і продовження терміну зберігання.
Довідка «РВ» Чим небезпечні виявлені в продуктах речовини Консерванти • Бензоат натрію Е 221 • Бензойна кислота • Сорбінова кислота Е 200 Використовуються в харчовій промисловості для запобігання мікробіологічному забрудненню продуктів. Однак ст. 6 Закону України «Про молоко і молочні продукти» забороняє використання консервантів у кисломолочній продукції. Варто зазначити, що вони згубно діють на мікрофлору кишечника, що призводить до погіршення засвоєння їжі, ослаблення імунітету, раннього старіння клітин організму. Барвники • Барвник синій патентований • Барвник тартразин Е 102 Всі ці барвники дозволені для використання в Україні. Але їхній вміст обмежений нормами, встановленими Мінздоровом України. Якщо вони порушуються, то це може призвести до підвищеного навантаження на печінку. Трансізомери олеїнової кислоти Це побічний продукт, який утворюється при термічній обробці насичених жирних кислот. Він має неприродну просторову структуру молекул, при потраплянні в організм призводить до порушення роботи багатьох клітин і органів. Так, наприклад, є дані, що трансізомери блокують роботу ферментів, які знешкоджують ракові клітки. Тобто їхнє потрапляння в організм призведе до збільшення ризику онкозахворювань. Також при вживанні трансізомерів збільшується навантаження на підшлункову залозу, що згодом може викликати діабет. На жаль, на сьогодні в Україні немає нормативного документа, який би регламентував припустимий вміст трансізомерів жирних кислот. Мікробіологічні показники безпеки і якості харчової продукції • Мезофільні аеробні і факультативно-аеробні мікроорганізми • Бактерії групи кишкової палички (коліформи) • Кількість дріжджів • Кількість молочнокислих бактерій Якщо перші три перевищують встановлені нормативи, зростає ризик інфекційно-токсичного отруєння від вживання такого харчового продукту. Якщо кількість молочнокислих бактерій нижче норми — це свідчить про недотримання технології виробництва кисломолочного продукту і його низьку якість.
