Якщо на стіні висить рушниця, вона неодмінно вистрелить. Про це відоме застереження забули костопільчани, в домі яких вже кілька років зберігалась корабельна сигнальна ракета. Вибух пролунав у суботу. З вікна будинку на вулиці Затишній з жахливим свистом вилетіла ракета. А в квартирі в цей час був лише 10річний хлопчик...
Минулої суботи 10річний Олег з Костополя гостював у бабусі з дідусем. Ті вирішили піти в ліс по гриби. Оскільки у внука був кашель та нежить, а на вулиці мрячило, його залишили вдома самого. — Наш Олег — найстарший з внуків, — розповіла бабуся потерпілого 52річна Галина. — Він — самостійний хлопчик. Тож залишили ми його самого не вперше. Навіть припустити не могли, що трапиться лихо. У нас вдома вже років вісім зберігалася корабельна сигнальна ракета. Колись друзі принесли нам на Новий рік їх дві. Ми одну тоді використали, а ця з тих пір валялася у шафі в шухляді. Поки ми були у лісі, Олег добрався до неї. Він не знав, що це таке, і смикнув за шнур. Пролунав страшний вибух. Ракета пробила стелю, повернулася вниз, зірвала повністю підлогу, від вибуху порозліталися банки з консервами — гриби й варення розмазало по стінах, все засипало осколками скла. Олег кинувся ракету гасити, притупуючи її ногою. Тож йому пошкодило ступню, гомілку. На ньому від вибуху розплавився синтетичний спортивний костюм. Внук вискочив на вулицю. Закричав: «Поможіть! Рятуйте!» Якби я була при цьому, то, напевне, не витримала б. Адже вже перенесла один інсульт. Ще добре, що ми його тоді вдома не закрили на ключ. Адже бувало, що так робили. Сусіди викликали «швидку», сповістили про те, що трапилося, по телефону доньці. Вона якраз була вдома з двома меншими дітьми. Коли ми повернулися з лісу, а це було десь через 40 хвилин після вибуху, у дворі було повно людей і міліції. Олега привезли до Костопільської лікарні, а звідти направили до обласної дитячої лікарні у Рівне. Він був у стані шоку. У нього було вогнепальне порання стопи, опік слизової оболонки ока. — Дитина потрапила до нас з ушкодженням кісток і м’язів ноги, великою раною: з кіптявою, металевими осколками, — розповів лікар-травматолог обласної дитячої лікарні Дмитро Демчук. — Стан пацієнта був тяжкий. Йому довелося близько п’яти годин провести в реанімації. Тільки після цього ми змогли зробити операцію. Дитині потрібне було переливання крові, але батьки з релігійних переконань категорично від нього відмовилися. Через велику крововтрату у хлопчика почав падати гемоглобін. У нього наростає анемія. Дитині дають кровозамінник, але це не так добре допомагає, як переливання крові. Після того, як стан Олега поліпшиться, йому доведеться зробити ще кілька операцій. А загалом лікуватиметься маленький пацієнт мінімум два місяці. Окрім турботи про здоров’я внука, його бабусі й дідусю доведеться робити ремонт у квартирі. Адже у ній після вибуху ракети потріскали стіни, повилітали усі шибки. Сусідські квартири, а родина мешкає на першому поверсі у двоповерховому будинку на три квартири, як розповідає п.Галина, майже не постраждали. У них лише трішки пообсипалася стеля. Тож хоч відшкодовувати вартість ремонту чужим людям не доведеться.
