Максим Лазебнік, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції: — Йде прогнозований, планомірний розвиток ринку в цілому. Реклама дорожчала, дорожчає і буде дорожчати, тому що попит на неї зростає. Особливо це стосується телебачення. Причому кількісно тут більше її не стає. З 2003 року законом встановлений ліміт на рекламні блоки на TV — із розрахунку не більше 12 хвилин на годину і 15% протягом доби (тобто за добу на одному каналі прокручується близько 5 годин реклами! — Прим. ред.).
Максим Лазебнік, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції: — Йде прогнозований, планомірний розвиток ринку в цілому. Реклама дорожчала, дорожчає і буде дорожчати, тому що попит на неї зростає. Особливо це стосується телебачення. Причому кількісно тут більше її не стає. З 2003 року законом встановлений ліміт на рекламні блоки на TV — із розрахунку не більше 12 хвилин на годину і 15% протягом доби (тобто за добу на одному каналі прокручується близько 5 годин реклами! — Прим. ред.). Тоді ж на «рекламну паузу» дозволили переривати фільми, передачі і т.д. Можливо, тому в глядачів з’явилася ілюзія того, що її стало більше. А ось що стосується зовнішньої реклами і преси — то тут реклама може зростати, у тому числі й кількісно. Наприклад, кількість біл-бордів постійно збільшується. Газети роблять спеціальні вкладки, щоб більше розмістити реклами. Телеканали ж розтягнути ефірний час не в змозі, як би вони цього не хотіли. У той же час популярність телебачення серед рекламодавців пояснюється дуже просто: вартість одного контакту з потенційним клієнтом-телеглядачем значно дешевша, ніж в інших видах рекламоносіїв. Якщо порівнювати обсяг рекламного ринку України в розрахунку на одного жителя країни, то виявиться, що в нас реклами мало і при цьому вона дешева. Наприклад, у США на душу населення припадає близько 400 доларів рекламних витрат на рік. У Латвії — десь $85. У Росії — $33. В Україні ж тільки $18. Існує легенда, що чим більше рекламують визначений товар, тим дорожчим він стає. Це — нісенітниця! Навпаки, зрештою це призводить до здешевлення і «природного добору» найкращих. Справа в тому, що обдурити з допомогою реклами можна тільки раз (і вже зараз у «МММ», наприклад, вже навряд чи хтось повірить! — Прим. ред.). Виходить, що довгий час просуваються тільки якісні товари. Причому, як правило, витрати на рекламу не знижуються, тому що є конкуренти, які наступають на п’яти. Найгірші не виживають і не рекламуються, поступово йдучи з ринку. Як приклад, наші мобільні оператори, які вкладають у рекламу величезні суми. Але, незважаючи на це, ціни на мобільний зв’язок падають і будуть падати! Головне завдання реклами, безумовно, допомогти продати товар або реалізувати якесь бажання рекламодавця. Але в ідеалі вона повинна бути не тільки ефективною, але й культурною. Справа в тому, що ідеальний варіант — це коли реклама говорить своєю мовою зі своєю аудиторією, не дратуючи при цьому інших. Наприклад, рекламуючи жіночі прокладки, ніхто не прагне зробити так, щоб чоловіки побігли їх скуповувати. Тобто реклама спрямована на жінок. Проте її дивляться, слухають, читають і чоловіки, і діти, і літні люди. Тому вона може смішити, викликати позитивні емоції, але не повинна дратувати. Саме таку рекламу можна назвати справді якісною. І вона в нас уже є. Зараз в Україні тільки розвивається культура споживання реклами. Ми відчуваємо її присутність на собі всього 10-15 років, у той час як ті ж американці користуються «двигуном торгівлі» вже понад 100 років. Потрібно пам’ятати, що це теж своєрідний жанр, як, наприклад, театр або кіно. І соціологічні опитування свідчать, що чим краще матеріально забезпечена й освічена людина, тим терпиміше вона ставиться до реклами.