У клубі з такою незвичайною назвою не змагаються у видуванні якомога більших мильних бульбашок. У ньому збираються любителі телесеріалів, які, як відомо, часто називають «мильними операми». Тому й виникла аналогія. Цікаво, що засновником «Клубу мильних бульбашок» стала не якась бабуся–пенсіонерка, яка має досить часу на телесеріали, а молодий освічений чоловік, котрий пропагує не перегляд серіалів, а дослідницький підхід до них.
28-річний Олександр Поліщук за фахом тележурналіст. Закінчив Львівський національний університет, але, оскільки постійної роботи не має, живе з того, що дописує у місцеві газети. Він мешкає у Рівному у власній однокімнатній квартирі, стіни якої завішані вирізаними з журналів зображеннями героїв серіалів. А ще у його холостяцькій квартирі багато книг, особливо з психології, оскільки Олександр всерйоз захоплюється цією наукою. Він каже, що з того, який серіал любить людина, можна судити про її психологічний тип та характер. Захоплення телесеріалами в Олександра розпочалося ще у дитинстві. Причому, він не просто переглядав фільми, а й цікавився життям акторів, подробицями зйомок серіалів, історією появи того чи іншого фільму тощо. Для цього регулярно купував журнал «Серіал», дописував у нього й одного разу з власної ініціативи побував у його редакції. Років чотири тому в Олександра виникла ідея об’єднати у фан-клуб людей, які, як і він, цікавляться серіальними новинами та серіалами, і він дав оголошення про це у журнал «Серіал». Прихильники серіалів не забарилися відгукнутися. Зав’язалося листування. Писали люди не лише з України, а й з Росії, сповіщаючи одне одному інформацію про того чи іншого актора або фільм. Так до купки рівенських прихильників серіалів, серед яких в основному переважають друзі Олександра, додалися фани й з інших міст та держав. А зараз рівенські члени «Клубу мильних бульбашок» час від часу зрідка влаштовують спільні посиденьки. На них обговорюють нові серії популярних стрічок, гру улюблених кіноакторів та дискутують. — Мої улюблені серіали — «Ксена», «Відчайдушні домогосподарки», — розповідає Олександр. — Взагалі я дивлюся ті фільми, в яких нема насилля, жорстокості й завжди перемагає добро. До речі, існує думка, що серіали існують для того, щоб відвертати увагу від політики. А я вважаю, що серіали дивляться ті люди, які не знайшли себе або в стані депресії, самотні люди. Переглядаючи серіал, людина проживає чуже життя. Тому я стараюся не захоплюватися серіалами, а просто цікавитися ними. — Ви вважаєте, що серіали шкідливі? — Дивлячись які. Адже серіали бувають різні: молодіжні, розважальні, комедійні, драматичні, з насиллям, жорстокістю тощо. Я впевнений, що серіали змінюють свідомість людини, тому з ними потрібно бути обережним. Приміром, якщо жабу кинути різко в гарячу воду — вона вистрибне, якщо кинути в холодну й поступово підігрівати — вона звариться. Те ж відбувається і зі свідомістю під впливом довготривалого перегляду серіалів. Через це я, наприклад, хотів би змінити серіал «Район Мелроуз», бо там багато вбивств, полігамних стосунків. Взагалі я рекомендую дивитися якісні серіали. — А які з них ви відносите до якісних? — Драматичні серіали, на зразок «Не родись вродливою», вважаю, пудрять людям мізки. Неякісні — і штучно затягнуті серіали, як «Санта-Барбара», продовження «Дня народження Буржуя», який, на мою думку, себе вичерпав. Взагалі хороший серіал не повинен бути надміру сентиментальним, надто затягнутим, не повинен містити насилля. А які саме з них дивитися? Ті, в яких добро, сміх, справедливість. Зараз дуже добре, що в телепрограмі позначають серіали спеціальними позначками, за якими можна робити висновок, чи варто їх переглядати. До речі, ви знаєте, що наша Катя Пушкарьова — прототип Бетсі-дурнушки, фільм про яку знято в Латинській Америці? Те ж саме із фільмом «Моя прекрасна нянька». У нього теж є варіант у США. Втім, «Нянька» більш вдало знята для нас, ніж «Катя». У ньому враховано наш менталітет, знімаються наші зірки. — Олександре, ви з багатьма прихильниками серіалів листувалися. А акторам, які грали улюблених героїв, писали? — Колись писав у Мексику Вікторії Руффо, яка грала головну роль у серіалі «Просто Марія» та її серіальному ворогу, а в житті подрузі, Габріелі Голдсміт (Лорена). Правда, відповіді від них не отримав. — Чи не вважають вас ваші друзі, знайомі диваком через прихильність до телесеріалів? — Звичайно, є люди, які дивуються, не зовсім розуміють, кажуть, що потрібно жити реальним життям, а не дивитися серіали. Але я вважаю, що в житті треба, щоб було щось яскраве: якесь захоплення, цікава робота. Для мене вивчення серіального життя — це і є те яскраве захоплення. Між іншим, покійний Папа Римський Іоанн Павло ІІ любив дивитися серіал «Багаті теж плачуть», а Барбара Буш зізнавалася, що дивиться «Домогосподарок». — А своє майбутнє теж пов’язуєте з серіалами? — Мрію в майбутньому написати кілька кінороманів за мотивами телесеріалів. Колись у студентські роки я написав продовження до «Району Мелроуз» і навіть на кафедрі тележурналістики розглядалося питання про те, щоб його зняти, але спонсорів для цього не знайшлося. До речі, хочу запросити любителів серіалів до нашого клубу. Хай пишуть на адресу: м.Рівне-27, вул. С.Бандери, 67, кв. 75.
