Найбільш непередбачуваним кандидатом, який балотується до Верховної Ради України по Рівненському виборчому округу №152, став колишній директор "Рівнеоблводоканалу" Вадим Сторожук. З-поміж решти 15 кандидатів він заявив про свої наміри пізніше за всіх. Свою передвиборчу агітацію веде досить стримано, не критикує опонентів. Він впевнений, що люди втомились від політичного бруду і хочуть бачити в політиці нові обличчя молодих та незаангажованих політиків. Про особливості цієї передвиборчої кампанії та свої плани на майбутнє кандидат у народні депутати Вадим Сторожук розповів кореспонденту "РВ".
— Пане Вадиме, ваше рішення балотуватись до Верховної Ради України було доволі несподіваним для більшості ваших опонентів. Тим паче, до цього ви не мали жодного відношення до політики. Чим було зумовлено таке ваше рішення? — До цього я, як і більшість, осторонь спостерігав за тими політичними процесами, що відбуваються в нашій державі. Набридло спостерігати за тим, як колишні "парторги" керують нами. Всі добре розуміють, що їхні методи керівництва неефективні, оскільки вже давно застаріли. Деградована система керівництва призвела до того, що нині країна поділена між кількома олігархічними групами. Їхні представники пишуть "під себе" закони, але самі їх не виконують. Про людей згадують лише у період чергової передвиборчої кампанії. Мені, як і більшості українців, це набридло. У свої 39 років, маючи управлінський досвід за плечима, я прийняв рішення, що готовий піти у політику, щоб змінити цю ситуацію. Впевнений, що нині настав час молодих людей, з сучасними життєвими поглядами. — Ви гадаєте, що зможете самотужки переламати цю систему? — Звичайно, що ні. Втім, сьогодні унікальна ситуація. Зважаючи на те, що вибори відбуватимуться за змішаною системою, саме через мажоритарні округи до Верховної Ради України може потрапити чимало молодих людей. Тих, хто вже досяг чогось у житті. Саме з ними можна буде будувати свою подальшу стратегію роботи у Верховній Раді. Суспільство вже "дозріло" до змін. Люди розуміють, що нинішні керівники вичерпали свій ресурс, вони неефективні. Тому настав час оновлювати політику молодими людьми, які нарешті займуться розвитком України, а не її дерибаном. — Тривалий час ви працювали в інших містах України. То чому саме від Рівного прийняли рішення балотуватись до Верховної Ради? — Тому, що я народився на Рівненщині. Так склалося, що працював у різних містах. Мав відношення до реалізації багатьох успішних проектів. Тепер хотілося б цей досвід реалізувати і на Рівненщині. Якби хоча б частина цих проектів була реалізована у нас, то Рівненська область мала б зовсім іншу модель розвитку. Не секрет, що Рівненщина є дотаційною областю. Хоча ми маємо чималий ресурс для розвитку, який сьогодні не в повній мірі використовується. В першу чергу — це вигідне розташування. Ми на перетині кількох найбільших торгових шляхів, тому могли б мати зиск за кожен проїзд через нашу територію. Маємо підприємства, які незважаючи на скрутне фінансове становище, мають перспективи розвитку. Яскравим прикладом є Рівненський ливарний завод. Новий власник запустив це підприємство, змінив стратегію його розвитку, і ним зацікавились іноземні інвестори. Таких підприємств в області є немало. Ще один безцінний ресурс — це заробітчани. Останні кілька років саме завдяки їхнім коштам підтримується наш державний бюджет. Це приблизно сім мільярдів євро на рік. Сьогодні багато з тих, хто виїхав за кордон, готові повернутися в Україну. Ми маємо створити для цього сприятливі умови. В обмін матимемо їхній безцінний досвід роботи, який вони здобули, фінансовий ресурс та європейські зв'язки. Ще один важливий момент для Рівного — власні очисні споруди. Про це вже чимало говорили. Я ж маю відношення до будівництва очисних споруд в інших великих містах. Звести очисні в Рівному теж реально, але ініціювати має громада міста чи області, й ініціатива ця має бути підтримана у законодавчому органі, який узгоджує бюджет та його видатки. — Вас тривалий час асоціювали з БЮТ, але ви йдете на вибори як самовисуванець? — Я досі не маю жодного партійного квитка, тому йду як самовисуванець. Хоча не приховую того, що маю симпатії та симпатиків серед представників різних політичних сил, в тому числі і БЮТ. Не секрет, що мій прихід на посаду директора облводоканалу був ініційований колишнім головою обласної ради і представником БЮТу Олександром Данильчуком. Він поставив завдання врегулювати кризові моменти на підприємстві і я впродовж року це завдання виконав, після чого одразу написав заяву на звільнення за власним бажанням. Відверто скажу, наміру працювати там до пенсії я не мав. На облводоканалі я був наймолодшим директором. Після мене було ще два керівники, обидва приблизно мого віку. Наскільки вони ефективно працюють — не мені оцінювати. Приємно інше — молодь із сучасними поглядами нарешті починає активно займатись управлінням у різних галузях господарювання. — Свою передвиборчу кампанію ви розпочали пізніше від решти кандидатів. Чому? — Існує традиційний варіант ведення політичної агітації. Зокрема, коли кандидат починає заявляти про себе набагато раніше, ніж офіційно стартує передвиборча кампанія. Більшість цим користується. Я ж вирішив піти іншим шляхом, оскільки не люблю шаблонів. Моя стратегія йде врозріз з усіма усталеними принципами роботи політтехнологів. У максимально короткий термін намагаюсь донести до людей свої ідеї, свою передвиборчу програму. Визнаю, що в ній, як і в більшості кандидатів, чимало гучних слів. Без цього в політиці не обійтись. Було б дуже добре, якби хоча б частина з тих, хто йде на вибори, пам'ятали про взяті на себе перед виборами зобов'язання і розуміли, що за кожною даною обіцянкою стоять чиїсь долі. Принаймні на найближчі чотири роки.
