З понеділка на вулицях міста з'явилися лайтбокси та білборди з претензійним написом "Зробимо Рівне столицею". В когось із перехожих вони викликають посмішку, дехто їх взагалі не розуміє. Втім, у своїй більшості рівняни сприймають цей заклик не більш як жарт. Виявляється, дарма. Пояснити цю ідею ми попросили її автора і кандидата в народні депутати від Рівного Вадима Сторожука.
— Пане Вадиме, що означає ваш агітаційний напис "Зробимо Рівне столицею"? — Столиця — це не обов'язково шалений темп життя, загазованість і затори на дорогах, таке собі "пекло", де заробляють гроші, де завжди бракує часу. Той, хто бував у невеликих європейських столицях, таких як Берн, Амстердам та ін., буде простіше зрозуміти мене, оскільки вони бачили, якою може бути якість життя в європейських столицях. Вона, в першу чергу, характеризується головними чинниками — матеріальною та духовною повнотою життя. Духовна повнота — це затишок, гармонія, дозвілля, прибрані вулиці, облаштовані парки, дитячі та спортивні майданчики. Матеріальна ж повнота життя передбачає можливість заробляти достатньо коштів, щоб вистачало не лише на виживання, а й на гідне життя. А це можливо лише за умови, коли буде адекватно оплачена праця, розумне оподаткування, грамотний менеджмент держави і місцевого самоврядування. — Таку "ідеальну модель", яка у вітчизняних умовах життя здається більше фантастичною, ніж реальною, малюють багато кандидатів. Особливо перед виборами. Втім, мало хто говорить про те, як цього "світлого майбутнього" досягнути. Обмежуються лише звинуваченнями у неспроможності влади навести лад в країні. Ви теж такої позиції дотримуєтесь? — Не хочу оцінювати роботу влади. Впевнений, що найкращою оцінкою стануть результати голосування на цих виборах. Я вважаю, що трагедія української ситуації в тому, що понад 90% податків, які збирають на місцях, одразу йдуть в столицю. От і виходить, що сам Київ виробляє небагато, але завдяки центральному статусу паразитує на всій Україні і з цього живе. Кінофестивалі, художня академія, оперний театр, консерваторія та багато іншого є в Києві. Чому ці речі можливі у "провінційній" Ніцці, а у Рівному ні? Тому що в нашій державі все вирішує, розподіляє і контролює Київ. Провінція від столиці тим і відрізняється, що у провінції завжди бракує ресурсів і можливостей. Тому люди у пошуках кращої долі залишають провінційні міста і їдуть туди, де є фінансові можливості. А мало б бути навпаки. Ми самі мали б розпоряджатися своїми ресурсами, виділяючи Києву тільки те, що необхідно для загальнонаціонального рівня. Наприклад, для оборони, міжнародної політики, науки. Ми можемо самі дати собі раду. Лише за таких умов мешканці провінційних міст почуватимуть себе як у столиці. — Іншими словами, ви наполягаєте на тому, щоб всі зароблені гроші громадами міст залишались на місцях? — Це нормальна практика усіх європейських країн. Чому ж ми не можемо жити за таким самим принципом? Досягти цього цілком реально. Для цього потрібно внести відповідні законодавчі зміни, які дадуть Рівному та іншим містам України право займатися повноцінним самоуправлінням. Потрібно визначати основні повноваження та відповідальність, в першу чергу в плануванні регіонального розвитку, в освіті, охороні здоров'я, культурі, місцевій інфраструктурі, в збереженні довкілля, будівництві та ремонті доріг місцевого значення. Для цього потрібно збільшити фінансову основу місцевого самоврядування. Більшість коштів від зібраних на місцях податків має залишатись в міському бюджеті. Податок з прибутків громадян має наповнювати бюджет тієї місцевості, де вони проживають, а не працюють. Не менш важливим є запровадження контролю громади міста та області за ефективним jсвоєнням приватних та іноземних інвестицій. — Не секрет, що нинішній контроль за роботою чиновників та депутатів різних рівнів далекий від досконалості. Тож неважко припустити, що запропонована вами модель може призвести до того, що частину коштів "з'їдатиме" корупція на місцях. — Саме тому я виступаю за спрощення механізму дострокового відкликання міських голів та депутатів, які не виконують свої обов'язків. Варто періодично проводити опитування про довіру до місцевої влади. Зрештою, потрібно чітко визначити, хто з чиновників за що несе відповідальність. Створення ефективного механізму контролю з боку громадян за кожним рішенням чиновників. Їхня діяльність має бути прозорою й доступною для перевірки виборцями та вестися переважно в електронній формі. Крім того, пропоную запровадити систему стандартів надання публічних послуг населенню. Вони мають містити вичерпний перелік кількісних і якісних показників, які характеризують кожну конкретну послугу. Наприклад, приходить людина у фельдшерсько-акушерський пункт і бачить перелік медичної допомоги, що безплатно надається пацієнтам, з переліком медикаментів, обладнання та матеріалів, необхідних для надання цієї допомоги, включно із заробітною платою персоналу. Спеціальні суди і, наприклад, Рахункова палата значно спростить процедуру розгляду суперечок та допоможуть досягти прозорості їхнього вирішення. Ці зміни значно розширили б економічну самостійність нашого міста. Те, наскільки воно буде політично незалежним і фінансово забезпеченим, вплине на майбутній його розвиток. — Судячи з вашої позиції, місцеве самоврядування для вас буде ключовим напрямом роботи? — Успішним є те суспільство, в якому проблеми вирішуються на місцях і з допомогою ресурсів, що перебувають під контролем городян та місцевої влади. Сьогодні місцеве самоврядування в нашій державі — це архаїчна система рад, організаційно та ресурсно неспроможних ефективно вирішувати питання місцевого розвитку та надавати публічні послуги населенню належного якісного рівня. Наразі місцеве самоврядування здатне обслуговувати лише своє існування, що закономірно викликає недовіру громадян до нього. Без чіткого розмежування повноважень між органами центральної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, без встановлення належної фінансової бази для діяльності місцевого самоврядування децентралізація влади неможлива. Держава має віддати більшу кількість повноважень органам місцевого та регіонального самоврядування. Ми маємо запровадити зміни щодо системи місцевих податків і зборів. Неефективні податки мають бути скасовані, оскільки їхнє адміністрування обходиться набагато дорожче за надходження (наприклад, збір за паркування авто, збір з власників собак та ін.). Лише за таких умов Рівне стане для своїх мешканців комфортним для життя та роботи. Іншими словами — своєрідною столицею.
