Ще зовсім недавно працівники Рівненського ливарного заводу з плакатами у руках вибивали борги із заробітної платні під стінами обласної державної адміністрації. Менш критична, але подібна ситуація була і на сусідньому підприємстві "Технопривід". Чимало людей, втративши надію, позвільнялись з роботи. Ті ж, хто лишився, нині про своє рішення не шкодують. Місяць тому вогонь у доменних печах ливарного заводу, що кілька останніх років простоювали без діла, знову запалили. Нова команда управлінців, яка прийшла на ЗАТ "РЛЗ" та ЗАТ "Технопривід", разом із запуском виробництва, схоже, зуміла запалити у серцях працівників обох підприємств вогник надії на те, що їхні заводи мають перспективи для розвитку.
Ще зовсім недавно працівники Рівненського ливарного заводу з плакатами у руках вибивали борги із заробітної платні під стінами обласної державної адміністрації. Менш критична, але подібна ситуація була і на сусідньому підприємстві "Технопривід". Чимало людей, втративши надію, позвільнялись з роботи. Ті ж, хто лишився, нині про своє рішення не шкодують. Місяць тому вогонь у доменних печах ливарного заводу, що кілька останніх років простоювали без діла, знову запалили. Нова команда управлінців, яка прийшла на ЗАТ "РЛЗ" та ЗАТ "Технопривід", разом із запуском виробництва, схоже, зуміла запалити у серцях працівників обох підприємств вогник надії на те, що їхні заводи мають перспективи для розвитку. Більш докладно про це ми попросили розповісти нещодавно призначеного комерційного директора управлінської компанії "Українське машинобудування", що курує роботу двох цих підприємств, Вадима Сторожука. — Пане Вадиме, "географія" ваших посад досить різноманітна. Окрему нішу в ній займає Рівненщина. Ви народились тут. Кілька років тому очолювали облводоканал. Все ж чому після Львова та Києва знову вирішили повернутись сюди, до того ж на такі проблемні підприємства? — Посаду комерційного директора мені запропонували інвестори цих двох підприємств. Я погодився з кількох причин. Першу ви вже назвали. Рівненщина — це мій рідний край, де я народився. Друга — я ще молодий і мені цікаві динамічні нові проекти. В даному випадку місцеве ливарне виробництво. — Свого часу в місцевій пресі чимало писали про ливарний завод. Зокрема, про те, що на РЛЗ вже майже нічого не залишилось. Мовляв, більшість устаткування вирізали та продали на брухт. Ви вже здійснили аналіз стану справ на цих підприємствах? — Те, що писали в газетах, певною мірою правда. Наші попередники справді завдали значної шкоди обом підприємствам. Було вирізано частину обладнання, але незважаючи на це, у нас лишилось головне — професійний трудовий колектив. Зрештою, виводити з кризи "проблемні" підприємства для мене завдання не нове. Місцеві журналісти, після того як я пішов з посади директора "Рівнеоблводоканалу", охрестили мене "кризовим менеджером". Хоча така асоціація мені не дуже імпонує. Я просто виконую ту роботу, яка подобається. — Ви згадали про трудовий колектив. Яка нині ситуація з виплатою заробітної платні працівникам і чи не буде нова команда, оптимізуючи роботу підприємств, зменшувати штат? — Проблеми, які накопичувались на підприємствах роками, за один день не вирішити. Ми робимо це поступово. Перший крок вже зробили — з минулого місяця запрацювало ливарне виробництво. Відновили випуск запчастин та устаткування для Мелітопольського автозаводу, автомобільного заводу "КрАЗ" та Укрзалізниці. Для працівників РЛЗ, і не тільки для них, це знакова подія. Після мого призначення телефонувало чимало знайомих з Рівного. Вони знають про проблеми, які існують на цих заводах, але незважаючи на це, просяться до нас на роботу. Значить повірили в ефективність роботи нової команди. А згодом ця довіра буде підкріплена економічними показниками роботи підприємств. Вже маємо попередні домовленості з іноземними компаніями-партнерами: "Сименс", "Грюнфос" та "Хаффі". Спільно плануємо випускати устаткування для житлово-комунального господарства України, зокрема очисних споруд. Ця ніша досі не зайнята вітчизняними виробниками. Зважаючи на масштабність проекту, перед нами стоїть завдання зберегти існуючий трудовий потенціал підприємств. Більше того, на перших порах ми плануємо добрати близько півсотні представників робітничих професій та інженерів, з попередньою їхньою підготовкою на підприємствах наших партнерів в Європі. — Комунальна галузь в державі переживає не найкращі часи. Чому ви вважаєте, що ваша продукція буде користуватись попитом? — Потреба у високотехнологічній продукції насосної групи вже давно існує. Знаю це навіть з власного досвіду роботи на посаді директора "Рівнеоблводоканалу" та радника голови правління "Київводоканалу". Можу запевнити, що всі без винятку водоканали мають поточні потреби в такому обладнанні, оскільки воно допомагає зменшити енергозатратність роботи водопостачальних підприємств. Тому закуповують обладнання іноземного виробництва за досить високими цінами. Наша ж продукція стане альтернативою. Якістю вона не поступатиметься, а коштуватиме дешевше. Згодом плануємо виходити з цією продукцією на ринки країн СНД та Європи. — Як збираєтесь випускати дешевшу за імпортні аналоги продукцію на застарілому обладнанні підприємств? — Ці моменти вже узгоджено з нашими іноземними партнерами. На перших етапах ми будемо виготовляти лише частини для обладнання, яке згодом буде дооснащуватись на їхніх підприємствах в Європі. Іншими словами, поки працюватимемо як сировинний придаток. Я не прихильник такого напряму розвитку, оскільки це "совковий" підхід. Ми не реформуватимемо те, що дісталось у спадок, а створимо якісно нове виробництво продукції з маркою "Зроблено в Рівному". У спільній концепції розвитку наших підприємств є оновлення існуючої виробничої бази та введення нових технологій зі зменшення енергозатратності виробництва. Згідно з домовленостями з нашими партнерами ми хочемо налагодити на рівненських підприємствах повноцінне виробництво — від комплектуючих до виготовлення кінцевого продукту. Наостанок хочу привітати працівників обох підприємств та всіх рівнян з Днем незалежності та Днем міста. Бажаю вам здоров'я, віри у власні сили та наснаги працювати на рідній землі. У нас є невичерпний потенціал, головне — вірити в це.
