Влада у Радянському Союзі, де я прожив першу половину свого життя, була влаштована цікавим чином. Поряд із обраними чи призначеними офіційними органами влади існували органи партійні, які, власне, все і вирішували.
На кожному підприємстві, у кожній установі, окрім офіційного начальника, був ще начальник партійний. Перший працював і ніс відповідальність за результат, а другий лише давав вказівки і ні за що не відповідав. Так було всюди - від будівельного управління чи педагогічного інституту до самого верху, де паралельно із Верховною Радою та Радою міністрів існував ЦК (центральний комітет) партії , який і був реальною владою, і при цьому, повторюю ще раз, ні за що не відповідав. Саме ця абсолютно ідіотична система влади і призвела, як на мене, до повного тої влади розвалу.
У Києві ЦК знаходився на вулиці Орджонікідзе, яка тепер зветься Банковою. Після заборони комуністичної партії у серпні 1991-го ця споруда кілька місяців стояла напівпорожньою. Саме тоді мені пощастило вільно походити тими поверхами та коридорами, звідки, як мені тоді здавалося, назавжди вигнали безвідповідальних чиновників, які усім керували ні за що не відповідаючи. Виявилось, що не назавжди. У грудні 1991-го до приміщення ЦК переїхав новообраний президент України. І якось непомітно, але дуже швидко обріс купою людей, які ні за що не відповідали, але у все втручалися.
Цей орган, згадки про який нема ані у Конституції, ані в жодному законі, назвали «адміністрацією президента». І за якийсь час вона перетворилася на той самий ЦК, куди люди потрапляли невідомо як і де насправді вирішувалися всі питання. Як його потім не перейменовували, називаючи спочатку «секретаріатом», а тепер «офісом», нічого принципово не змінилося. Невідомо як набрані люди продовжують керувати державою, даючи вказівки законно обраній владі і, на відміну від тої ж Верховної Ради, ні за що не відповідаючи.
Скажете, що це не зовсім так, що президента, який очолює цей «офіс», обрали українці на вільних виборах. Це справді так. Але на жодних виборах жодному президенту народ не доручав створювати свій приватний ЦК, який підмінює інші законні органі влади. Підкреслюю – ця система є ідіотичною і ні до чого доброго не призведе. І так у нас буде доти, доки зберігатиметься оцей ЦК, змінюючи свою назву, але не змінюючи своєї суті.
Микола НЕСЕНЮК.
