Москва і Дюссельдорф

872 0

Ми у соцмережах:

Москва і Дюссельдорф

Це було десять років тому. У центрі німецького міста Дюссельдорф місцева екскурсоводиня розповідала нам про архітектурні споруди довкіл. А потім зауважила, що все це було збудовано у другій половині двадцятого століття, після того як старий Дюссельдорф під час другої світової війни було знищено бомбардуваннями. На цих словах наш перекладач, англієць із Манчестера, який стояв за спиною екскурсоводині, кілька разів гордо показав на себе. «Це ми зробили!» - означав його промовистий жест!

Це справді було так. Але це було 1944-1945 року. А перед тим, 1940-го, Велика Британія опинилася сам на сам із нацистською Німеччиною, яка вже окупувала Польщу, Францію, Бельгію, Австрію, Чехословаччину… Радянський Союз був тоді союзником Гітлера, а Сполучені Штати висловлювали з-за океану свою глибоку стурбованість. Щодня британські міста піддавались бомбардуванням німецької авіації. Авіація Британії намагалася захищати свій повітряний простір, але сили були нерівні. Місяць за місяцем бомби падали на голови британців, серед яких були і батьки нашого англійського перекладача.

Але британці не здалися. А потім настав їхній час. Тепер вже німецькі міста здригалися від щоденних бомбардувань американської та англійської авіації. Західні союзники, на відміну від СРСР, не гнали сотні тисяч вояків на штурм. Вони просто бомбили Німеччину. День за днем, місяць за місяцем. Бомбили так, що нічого не залишилось не лише від Дюссельдорфа та інших німецьких міст, а й від столиці - Берліна. Це було жорстоко, але вони мали на це право. Право бомбити тих, хто за кілька років перед тим радісно запивав пивом сосиски, слухаючи по радіо про бомбардування беззахисних британських міст, горлаючи «Хайль Гітлер!» та віруючи у «Велику Німеччину».

Після цього вже майже вісімдесят років ніхто і ніде не чув нічого про прагнення німців на когось нападати чи комусь погрожувати. Навряд чи знайдеш у світі більш миролюбну націю! Але для того, щоб це сталося, слід було вщент розбомбити Дюссельдорф!

Чого нас вчить досвід Великої Британії у другій світовій війні? Лише того, що за вісім десятиліть нічого не змінилося. Що аби перемогти у війні, слід спочатку витримати напад божевільного ворога, а потім розбомбити його так, аби більше ніколи не захотілося ні на кого нападати. Влаштувати їм суцільний Дюссельдорф. Інакше не вийде. 

Микола НЕСЕНЮК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також