Коли Василь прийшов у Білашівську сільраду, що в Острозькому районі, скаржитися на те, що дружина йому зраджує, голова Микола Шевчук лише руками розвів, мовляв, не маю права втручатись у ваші родинні справи. Чужа сім’я — темний ліс, даси пораду, а потім подружжя помириться, а сам станеш лютим ворогом. А незабаром голова дізнався, що Василь у лікарні. Чоловік з відчаю облив себе бензином і підпалив.
Мама Василя пані Віра розповіла, що з першою дружиною її син розлучився: — Оксана — друга дружина. Коли син сказав мені: «Мамо, братиму Оксану за дружину», я сказала, що не проти його вибору, проте порадила не поспішати, а все добре обміркувати. Адже дівчина була на тринадцять років молодшою за сина, її мама покинула ще маленькою та поїхала у Росію. Оксану виховувала бабуся. Дівчина росла, як їй заманеться. Я побоювалась, що вона вдасться у свою маму, жити з сином не зможе. Так, врешті, і сталося. Хоча у подружжя є двійко дітей: 5річний син та 2річна донька, сімейне життя дало тріщину. — Оксана працювати не хотіла, все більше часу проводила біля телевізора. Не любить їжу готувати, а любить поспати, в карти із своїми знайомими пограти. Картопля на трьох городніх ділянках досі не викопана, хоча саме нею найчастіше невістка годує дітей, — бідкається свекруха. Пані Віра також стверджує, що невістка останнім часом почала кудись зникати, кидаючи дітей напризволяще — за ними доводилось доглядати племінниці. Василь почав ревнувати дружину, він стверджував, що вона йому зраджує. І голова сільської ради Микола Шевчук, і мама Василя, і його племінниця Оксана в один голос запевняють, що 37річний чоловік намагався зберегти сім’ю. На ньому трималося все господарство — він тримав двох коней, корову, свиней, мав тридцять вуликів з бджолами. Почав навіть хатину в селі нову будувати, бо досі жили у старій, яка дісталась дружині від бабусі. Та будівництво перетворилось на довгобуд, а тепер і зовсім почало розвалюватись. Василь крутився, як білка в колесі, і медом торгував, і лісорубом у лісгоспі працював. Звільнившись з роботи, вирішив, що закінчить із хатніми справами, тоді знову піде на роботу. Та родину спіткало лихо. — Син був змушений продати коня, бо потрібні були гроші, щоб заплатити за послуги адвоката. Він знадобився Оксані, яку міліція затримала за підозрою у торгівлі наркотиками. Невістка подрібнювала сушені коноплі та продавала їх. Оксану, як маму двох неповнолітніх діток, у в’язницю не посадили, — розповідає пані Віра. Сама жінка, якій зараз ходити важко, у невістки не буває, бо та її вигнала з хати. Василь намагався поговорити з дружиною, та марно. Односельчани кажуть, що від такого життя Василь почав заглядати в чарку. Якось 37річний чоловік спробував налякати свою 24річну дружину та заявив, що стрибне в криницю. Рідні завадили йому це зробити. Вдруге облив себе бензином та підпалив. Племінниця, яка стала свідком цього, накинула тоді на нього фуфайку та вогонь погасила. Подружжю б розлучитись та поставити крапку в сімейному житті. але вони цього не зробили. — Оксана ніби сина причарувала. Він так її кохав, що і жити з нею не міг, і без неї — також, — розповідає пані Віра. — Вранці 24 вересня прибіг до мене племінник та каже, що Василь себе облив бензином та підпалив. Я спершу не повірила почутому. Досі точно не знаю, що там між Василем та Оксаною сталося. Василя знову врятували. Спроба піти з життя цього разу закінчилася для Василя на лікарняному ліжку. Спершу — Острозької райлікарні, а тепер — опікового центру, куди його привезли, щоб прооперувати. У нього опіки обличчя, живота та рук. Родина вже витратила понад дві тисячі гривень для купівлі ліків. Чоловіки-односельчани їздили у Рівне здавати для хворого кров. — А невістка поїхала їх пригощати, щоб подякувати за те, що здали кров, і знову зникла. Майже доба минула, а її вдома досі немає, за дітьми зараз доглядає синова племінниця, — розповідає пані Віра і додає: — Сподіваюся, що лікарі зуміють поставити сина на ноги, а от як він житиме далі — не знаю...
