З інтернату — на вулицю?

1466 0

Ми у соцмережах:

З інтернату — на вулицю?

Рівнянка Юлія Коваленко вже шостий рік перебуває у списку на позачергове отримання житла при Рівненському міськвиконкомі. Дівчина — сирота. Таких, як вона, на обліку числиться 47. Усі вони вже повнолітні, дехто вже має власну сім’ю, а гарантованого державою житла так і не отримали, незважаючи на те, що місцева влада має забезпечувати сиріт соціальним житлом упродовж місяця після завершення їхнього перебування в інтернаті. Натомість за останні вісім років міська влада Рівного спромоглася лише на п’ять квартир сиротам, водночас прокурори та судді житло отримують набагато швидше.

До 18 років Юлія мешкала у будинку сімейного типу Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Струмок». Свою сім’ю вихованці звикли називати вуликом — зараз там виховується сімнадцять дітей-сиріт, а за останні одинадцять років у будинку виросло понад п’ятдесят таких дітей. Як розповіла господиня будинку Ольга Збирун, усі вони одержали спеціальність і працюють, дехто ще вчиться, але головна проблема для них — житло. — Зараз діти, які пішли з нашого будинку, змушені винаймати квартири. Живуть по четверо-п’ятеро, бо так виходить дешевше, — розповідає пані Ольга. — Нещодавно у нас гостювали сироти з Києва, то вони усі забезпечені квартирами. Там узагалі немає такого поняття, як черга на житло для сиріт. У нас же лише одна дівчина нещодавно отримала кімнату в гуртожитку, та й то тимчасово. Але кімната дуже занедбана, там є лише ліжко, а щоб привести її у більш-менш пристойний вигляд, за нашими підрахунками, треба близько тисячі доларів. Звідки у сироти такі гроші? Ця кімната — єдине житло, яке цього року виділила міська влада для дітей-сиріт, торік квартири узагалі не надавали, хоча вже два роки діє міська Програма подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, яка передбачає виділення щороку не менше п’яти квартир для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На думку депутата Рівненської міськради Анатолія Чугуєвця, щоб забезпечити сиріт житлом, не потрібні великі фінансові затрати. — Про які кошти на придбання житла для дітей-сиріт може йти мова, якщо з кожного новозбудованого будинку інвестор зобов’язаний надавати місту від трьох до десяти відсотків житла? Зараз у Рівному є чотири нових будинки, 15 квартир у них належать місту, проте жодна не дісталася сиротам, — зазначає пан Чугуєвець. — На одному з останніх засідань міськвиконкому йшлося про забезпечення сиріт житлом, Світлана Богатирчук-Кривко звітувала про роботу служби у справах дітей щодо соціально-правового захисту таких дітей. Пізніше міськвиконком дав згоду на виділення двох квартир — прокурору та начальнику СБУ; і Світлана Кирилівна, і Андрій Міщеня просто промовчали. Начальник міської служби у справах дітей Андрій Міщеня так прокоментував ці слова: — У бюджеті на 2007 рік коштів на придбання житла для дітей-сиріт закладено не було, ніяких інших квартир служба у справах дітей не одержувала. То де ми їх можемо взяти? Ми лише виконавці. Тож, думаю, пану Чугуєвцю як депутату варто потурбуватися про підтримку в цьому питанні з боку своєї фракції, ми також зробимо все від нас залежне, і лише тоді ця проблема може бути вирішена. А щодо того засідання, то хіба я чи Світлана Кирилівна мали вийти і щось з собою зробити, щоб на нас звернули увагу і змінили рішення про виділення тих квартир? Я сам живу у квартирі матері й навіть не уявляю, куди піду, якщо вона раптом скаже: «Ти, синочку, уже виріс, тож сам влаштовуй своє життя».


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також