З відра уже виріс

1533 0

Ми у соцмережах:

З відра уже виріс

Нещодавно на пішохідному переході у Рівному автомобіль збив хлопця. Юнак отримав відкритий перелом ноги. Якби він почув, що наближається авто, то не ступив би на «зебру». Проте Сергій Тетерук застудився й оглух ще у шестимісячному віці…

Тоді у нього була ще й гідроцефалія — водянка головного мозку. Батьки вирішили, що дитина довго не проживе, тому здали хлопчика у дитячий будинок. А зараз Сергію — вісімнадцять, з яких п’ятнадцять років його виховує рівнянка Лідія Харченко — колишня вихователька дитбудинку. Сімдесятирічна жінка нині з усіх сил намагається знайти гроші, щоб поставити Сергія на ноги. — Сергій до трьох років лише лежав на спинці, і тільки пізніше почав підніматися і брати в руку ложку, — розповідає Лідія Харченко. — До нього була прикута особлива увага усіх вихователів дитбудинку, в якому я працювала. Нам було боляче дивитися, як він мовчки сидить і дивиться на ігри інших дітей. Коли йому виповнилося три роки, я вийшла на пенсію. Однак іноді приходила на колишню роботу, спілкувалася з дітьми. А згодом почала забирати Сергія до себе додому. Сусіди досі згадують, як я несла його, маленького, у відрі на п’ятий поверх — так було легше. Коли забрала хлопчика до себе назовсім, то звернулася до його батьків, які на той час жили у Гощанському районі. У них неблагополучна сім’я — чоловік і дружина пиячили. Тож я знайшла їм роботу і квартиру у Рівному. Спочатку вони і справді ходили на роботу, а потім знову почали пиячити. Як живе Сергій, їх не цікавило і не цікавить досі. Тому шість років тому я вирішила оформити опікунство на себе. Тоді б, можливо, він іще якусь допомогу отримував, окрім пенсії по інвалідності. Батьки не були проти цього опікунства. Однак документи ми тоді усе ж не оформили — у батька Сергія не виявилося ні паспорта, ні документів на дитину. Він їх заклав за «чекушку», а люди, яким він залишив документи, невдовзі кудись виїхали. Тож щоб оформити опікунство, мені треба було ще виробити паспорт батьку, адже йому самому це було байдуже. А в мене тоді не було ні часу, ні сил цим займатися. Тим часом Сергій закінчував Острозьку школу для глухонімих дітей. Нині хлопцю вісімнадцять. Нещодавно п.Лідія вже майже влаштувала його на Рівненську меблеву фабрику, куди беруть на роботу і глухих людей. Залишалося тільки пройти медогляд. Проте сталося лихо — Сергій потрапив у аварію, після якої лежав спочатку в реанімації, потім — у травматології. Лікарі кажуть, що він щонайменше рік не зможе нормально пересуватися. Як з’ясувалося, за кермом авто, під яке і потрапив Сергій, був водій однієї з рівненських фірм. — Керівник тієї фірми оплатив лікування Сергія у лікарні, кілька разів давав нам і авто, адже зараз нам треба часто їздити до лікарні, — продовжує пані Харченко. — А як буде далі, навіть не уявляю, нашої з Сергієм пенсії на лікування не вистачає. Крім того, з поламаною ногою він сам пересуватися по сходах на п’ятий поверх не може. Добре, що мати Сергія зараз до нас навідується, коли треба хлопця в лікарню відвезти. Адже самотужки я його по сходах уже не піднесу, як це було раніше — з відра він вже давно виріс.

Допомогти Сергію Тетеруку можна, переказавши гроші на цей рахунок у банку: ВАТ «Державний Ощадний банк» Р/р 2909791609 МФО 333368 Код 09333401 ОБ 10017044 Рахунок №665 Тетерук Сергій Вікторович


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також