Однією із прикмет цих днів стало набуття словами їхнього справжнього, часом страшного, а часом надихаючого змісту. За довгі десятиліття мирного життя чимало слів та понять, що залишились нам від попередніх поколінь, втратили поступово своє первинне значення. Ми почали бездумно розкидатися словами, справжнього значення яких ми насправді ще не знали і не думали, що колись взнаємо.
Згадайте хоча би «тарифний геноцид», яким лякали народ торік опозиційні політики. Ну звідки їм було знати, що слово «геноцид» повернеться до нас у буквальному та страшному своєму значенні. Тепер ми поступово усвідомлюємо, що проблеми, які нас непокоїли досі і які ми називали страшними словами, такими не були. Чи не кожну демократично обрану владу ми не задумуючись називали «злочинним режимом», маючи, як нам тоді здавалося, вагомі на це підстави. Тепер ми знаємо, що це було не так. Тепер ми бачимо справді злочинний режим, який приніс нам війну, геноцид та руїну у справжньому, а не переносному значенні цих слів. Та чи вплинуло це на наших політиків? Чи припинили вони перед лицем смертельної небезпеки звинувачувати у цьому не жорстокого та підступного ворога, а власних політичних опонентів? До війни це було нормально — ми не приховували свого ставлення до політиків, які нам не подобались, і нещадно їх критикували, обзиваючи різними недобрими словами. Я, наприклад, відверто не сприймав певні дії влади, вказуючи на це і не підбираючи слів. Чому ні? Чим жорсткіше скажеш, тим швидше дійде! Але це було у мирний час. Тепер же я із сумом спостерігаю, що все довоєнне поступово повертається у щоденну практику наших політиків. Ще трохи і вони знову почнуть називати владу, чи то нинішню, чи то колишню, «злочинним режимом», забувши, що справжньому злочинному режиму саме цього і треба. То може пошукати для суперечок інші слова? А ще краще спрямувати ці суперечки не проти вірогідного конкурента на наступних виборах, а проти ворога, який саме за тим нас і вбиває, щоб ми більше ніколи не мали права вільно обирати собі владу. То може припинимо взаємне поборювання? Може визнаємо, що у нас насправді ніколи не було «злочинного режиму», оскільки всіх наших керівників без винятку ми обрали собі самі на вільних та відкритих виборах. Саме за це нас так ненавидить злочинний російський режим, і саме за це прагне знищити! То навіщо йому в цьому допомагати?