Брати споруджують міста. Пластилінові

2564 0

Ми у соцмережах:

Брати споруджують міста. Пластилінові

На звичайному письмовому столі в оселі Ковальчуків розташувалося справжнє місто. Тут є багатоповерхові будиночки розміром із сірникову коробку, в кімнатах яких «живуть» крихітні люди. Одні з них відпочивають, інші працюють за комп’ютерами, використовуючи мишку та клавіатуру. У місті є дороги, мости, станції, лікарні, поліцейський відділок. Навіть кладовище тут є, де в кількаміліметрових домовинах поховані поліцейські, які «загинули» у сутичках із злочинцями. Всі ці рукотворні дива троє братів Ковальчуків із села Уїздці на Здолбунівщині виготовляють із звичайного пластиліну.

Брати-лівші Ігор, Сергій та Роман із пластиліну можуть запросто зробити будь-що: і справжній макет автомобіля, і фігурку шкільного вчителя. Ліпленням Ковальчуки займаються вже більше восьми років. Першим освоїв незвичне захоплення 17-річний Ігор. У вільний час хлопчина пробував ліпити із пластиліну роботів, яких бачив у мультфільмах. Спочатку, звичайно, не шедеври виходили. Згодом до Ігоревого захоплення долучилися і молодші брати, спробували ліпити окремі комплекси: шкільне подвір’я, автогараж. Спочатку кожен із хлопців виготовляв фігурки на власний розсуд, та згодом помітили, що зводити будинки найкраще виходило у Сергія, відточувати мініатюрні деталі автомобілів — у Ігоря, а Роману найкраще вдавалося ліпити людей. Тепер брати часто обмінюються виробами. Наприклад, для Романового поліцейського Ігор виготовляє джип, а Сергій — поліцейський відділок. Або, навпаки, Роман ліпить пасажирів для Ігоря або мешканців багатоповерхівки для Сергія. До речі, пластилінові моделі автомашин майже ідентичні реальним прототипам. Перед тим як виготовити авто, Ігор спочатку детально вивчає автожурнали. Адже потрібно дотримуватись співвідношення розмірів, інакше модель буде недосконала. У деяких пластилінових автомобілях навіть відчиняються двері та сидять пасажири. Знайомі та друзі частенько просять Ігоря виготовити модель того чи іншого авто. — Нещодавно друг попросив «Ламборджині» виліпити, — демонструє модель Ігор, — а перед тим «Ладу» замовляли. Пригадують брати, як на День вчителя виліпили дванадцять фігурок шкільних вчителів. Усі педагоги впізнали себе у пластилінових прототипах. Розташовують свої пластилінові шедеври юні майстри на великій дерев’яній дошці. До архітектурного комплексу входять будинки, школи, лікарні. Вулицями «курсує» міський транспорт: трамваї, таксі, автобуси. В гаражі розташувалися автомобілі різних марок. І, звичайно, у містечку «живуть» мешканці, несуть службу поліцейські, солдати. За словами Ігоря, на спорудження одного такого містечка йде більше п’ятдесяти пачок пластиліну. А на виготовлення одного автомобіля чи будинку витрачають брати до двох годин часу. Для відточування мініатюрних деталей хлопці використовують голки, загострені сірники, леза бритви, розплесканий дріт. Кажуть, що неабияку роль у ліпленні відіграє якість пластиліну. Наприклад, для ліплення людини не підходить м’який пластилін, бо з нього не зробиш крихітних деталей. — Раніше пластилін був набагато якісніший, — говорить Ігор, — ми навіть використовували його по кілька разів, розбираючи старі вироби. Пластилінове містечко хлопці накривають простирадлом, щоб на нього не осідав пил. Якщо ж фігурки припадуть пилом — такий пластилін стає непридатним для подальшого використання. Батьки хлопців не проти захоплення синів. Коли їдуть до міста — обов’язково привозять у подарунок кілька пачок пластиліну. Щоправда, жоден із братів не планує пов’язати своє майбутнє із ліпленням. Найстарший Ігор хоче стати столяром, як батько. Хлопець вже майструє із дерева стільчики, табурети. Сергія цікавить комп’ютерна техніка, а Роман, який закінчив восьмий клас, ще поки не задумувався над майбутньою професією. Неодноразово Ковальчуки виставляли свої роботи на різноманітних виставках. У Києві пластилінове містечко здобуло навіть перше місце серед рукотворних виробів. А за участь у рівненській виставці хлопці отримали в подарунок ящик пластиліну. Нині брати Ковальчуки планують виготовити пластиліновий макет корабля. — Хочемо, щоб усе було по-справ­жньому, — говорить Ігор, — і співвідношення розмірів, і каюти, і палуба, і пасажири. Інакше ж — нецікаво.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також