Лікарю, у мене біда — ноги почали чорніти! — А ви їх мили? — А це допомагає? Колись дуже давно я вважав, що сміятися у наведеному вище діалозі слід над "пацієнтом". Тепер, набувши життєвого досвіду серед нашого національно свідомого люду, я розумію, що сміятися насправді слід було з лікаря. Хіба ж справжні лікарі так відповідають людям, що звернулися до них із своїми проблемами?
Лікарю, у мене біда — ноги почали чорніти! — А ви їх мили? — А це допомагає? Колись дуже давно я вважав, що сміятися у наведеному вище діалозі слід над "пацієнтом". Тепер, набувши життєвого досвіду серед нашого національно свідомого люду, я розумію, що сміятися насправді слід було з лікаря. Хіба ж справжні лікарі так відповідають людям, що звернулися до них із своїми проблемами? Справжній лікар послав би заслаблого на чорні ноги відвідувача спочатку на аналізи, потім прописав би йому мішок лікувальних і профілактичних препаратів від почорніння ніг, причому точно вказав би, в якій аптеці слід їх купувати. Потім, коли кількатижневий курс лікування почав би давати результати, лікар порадив би слабому звертатися до нього частіше. Тому жарт, з якого я почав, виглядає нині не стільки смішним, скільки сумним. Ви бачили, що зробив із міськими вулицями нещодавній снігопад із морозом? Що зробили б за таких обставин у нормальній країні? Одразу почали б чистити вулиці з допомогою спеціальної техніки, одночасно посипаючи ці вулиці знову ж таки спеціальною сумішшю, яка не дає снігу налипати на асфальт за будь-якого морозу. Я бачив, як це роблять за кордоном. У будь-якому словацькому селі є тракторець, водій якого готовий одразу виїхати і очистити сільські вулиці від раптового снігу. Удень і вночі, в будень і у свято. Коли ж крізь село проходить дорога, то її так само одразу чистять відповідні служби, в яких тих тракторців стільки, скільки треба для того, аби за годину-другу після найбільшого снігопаду дорога була суха та чиста від снігу. Простіше кажучи, за кордоном дороги від снігу чистять. Смішні! Подивіться на нас! У нас снігопад стає стихійним лихом, яке спільно долають структури одразу кількох міністерств. Готуються витягувати розбиті автомобілі, відігрівати замерзлих і так далі. Можуть при нагоді і дорогу почистити. У місті нічого подібного ніколи не буде. Навіщо? Що зміниться, коли комунальні служби не будуть бити байдики, відповідаючи на закиди про бездіяльність словосполученням "немає коштів", а будуть день і ніч чистити міські вулиці від снігу? Нічого не зміниться. Ось вони і не чистять. А навіщо? Саме розтане. А кому не подобається по льоду ковзати, ламаючи собі кістки, а автомашинам підвіски, той нехай сидить вдома. Бо саме так роблять розумні люди. Принаймні у нас у місті. Шкода, що не можна перевірити, чи не почорнішали у них ноги. Усі ж бо вдягнуті і взуті. Через це їхніх ніг ніхто не бачить. А якщо ніхто не бачить, можна ті ноги і не мити. Не смійтеся — якщо вже попід вікнами кабінетів найвищих міських та обласних начальників у нас часом вулиці як слід не очищені, то, може, й під брюками у них чорні ноги?
