Гарі на пенсії

1058 0

Ми у соцмережах:

Світом пройшов останній (хочеться сподіватися) фільм про Гарі Поттера. Не знаю, скільки дітей це кіно подивилися. Скоріше за все — небагато. Тому що історію про Гарі розтягнули настільки, наскільки дозволяла хоч якась пристойність. Зрозуміло, що курку, яка несе золоті яйця, різати не прийнято. Коли добре пішла перша книжка, слід писати другу, потім третю, потім четверту і так доти, доки читач не почне плюватися і кидати тою книгою у продавця. Те ж саме із кінофільмами за книжкою. І це нормально. Для них. Для тих, хто виріс за капіталізму і не знає нічого іншого. Можливо, це нормально і для тих дітей, які десять років тому шаленіли за чарівником Гарі, а тепер їх цікавлять зовсім інші речі. Провести улюбленого літературного героя з дитинства у дорослий світ не вдавалося ще нікому. Так само і з героями кіно. Пам’ятаєте третій фільм про «невловимих месників», у якому дорослі дяді і тьотя, які знімалися у першому фільмі ще підлітками, старанно приховували свою дорослість, аби потрапити у сценарій.

Світом пройшов останній (хочеться сподіватися) фільм про Гарі Поттера. Не знаю, скільки дітей це кіно подивилися. Скоріше за все — небагато. Тому що історію про Гарі розтягнули настільки, наскільки дозволяла хоч якась пристойність. Зрозуміло, що курку, яка несе золоті яйця, різати не прийнято. Коли добре пішла перша книжка, слід писати другу, потім третю, потім четверту і так доти, доки читач не почне плюватися і кидати тою книгою у продавця. Те ж саме із кінофільмами за книжкою. І це нормально. Для них. Для тих, хто виріс за капіталізму і не знає нічого іншого. Можливо, це нормально і для тих дітей, які десять років тому шаленіли за чарівником Гарі, а тепер їх цікавлять зовсім інші речі. Провести улюбленого літературного героя з дитинства у дорослий світ не вдавалося ще нікому. Так само і з героями кіно. Пам’ятаєте третій фільм про «невловимих месників», у якому дорослі дяді і тьотя, які знімалися у першому фільмі ще підлітками, старанно приховували свою дорослість, аби потрапити у сценарій.

Світом пройшов останній (хочеться сподіватися) фільм про Гарі Поттера. Не знаю, скільки дітей це кіно подивилися. Скоріше за все — небагато. Тому що історію про Гарі розтягнули настільки, наскільки дозволяла хоч якась пристойність. Зрозуміло, що курку, яка несе золоті яйця, різати не прийнято. Коли добре пішла перша книжка, слід писати другу, потім третю, потім четверту і так доти, доки читач не почне плюватися і кидати тою книгою у продавця. Те ж саме із кінофільмами за книжкою. І це нормально. Для них. Для тих, хто виріс за капіталізму і не знає нічого іншого. Можливо, це нормально і для тих дітей, які десять років тому шаленіли за чарівником Гарі, а тепер їх цікавлять зовсім інші речі. Провести улюбленого літературного героя з дитинства у дорослий світ не вдавалося ще нікому. Так само і з героями кіно. Пам’ятаєте третій фільм про «невловимих месників», у якому дорослі дяді і тьотя, які знімалися у першому фільмі ще підлітками, старанно приховували свою дорослість, аби потрапити у сценарій. Виглядало це навіть не смішно. Якби у нас тоді був капіталізм, то кіно про Штірліца мало б не вісім серій, якщо не помиляюся, а усі вісімдесят. Кіно про Жеглова та Шарапова потягнуло б на добру сотню серій. «Пригоди Шуріка» не припинялися б досі, а продовження «Іронії долі» знімали б щороку. Інша справа — доки люди могли б це дивитися? Навіть геніально агресивна реклама не здатна утримувати інтерес до того, що вже не цікаво. І тому в «їхньому світі» ніхто особливо не нудьгує за літературними героями чи героями кіно, які після нещадної експлуатації упродовж багатьох років не викликають нічого, окрім огиди. Нічого страшного — на черзі купа нових героїв! Від яких теж за певний час плюватимуться! І ми тепер повноцінні учасники цього процесу разом з усім світом. Нам тулять черговий фільм про «піратів», і народ покірно йде дивитися те, що вже відомо заздалегідь. Нас усіх поступово перетворюють на недорозвинутих дітей, яким роками можна показувати пригоди мікі-мауса. Нас привчають до того, що кіно по телевізору можна дивитись із будь-якого місця — нічого не втратиш! Так само як і численні продовження популярних книжок та фільмів у кінотеатрах. Головне — аби народ рекламу побачив та за квитки заплатив! Зі мною можуть не погодитись. Сказати, що завдяки Гарі Поттеру мільйони дітей почали читати книжки. І це буде неправдою. Бо не книжки почали читати ці мільйони, а книжку. Навколо якої та сама порожнеча, наповнена літературним, телевізійним та кінематографічним мотлохом. Як наслідок і сам Гарі поступово перетворився на той самий мотлох. Яке щастя, що у часи класичної літератури не було телевізійного бізнесу! Завдяки цьому «Три мушкетери» мають лише одну книжку-продовження, «Війна і мир» лише чотири томи, а «Робінзон Крузо» взагалі ніякого продовження не має. Що цікаво, за названими і неназваними класичними книжками вже сто років знімають фільми. І ще сто років зніматимуть. Фільми чи щось інше, що прийде на заміну кіно. Ми, наші діти, онуки та правнуки побачать десятки, якщо не сотні нових варіантів Робінзона та П’ятниці, Атоса та Портоса, Болконського та Ростової, Чичикова та Хлестакова і ще низки класичних літературних героїв. А чи зніме хтось через п’ятдесят чи сто років нову версію Гарі Поттера? Навряд. Він і так вже усім набрид. Хіба що колись на пенсії нинішні двадцятирічні забажають повернутися у дитинство і ще раз подивитися улюблений фільм. Але який із семи? Поки той майбутній пенсіонер обиратиме, бажання дивитись зникне. Не вірите? Почекайте років сорок п’ять разом із Гарі Поттером і пересвідчитесь.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також