Нещодавно їхав на авто з однією досить відомою людиною. Я був пасажиром, а водій, ігноруючи усі дорожні знаки, буквально летів до пункту призначення. Інколи на нашому шляху траплялися автоінспектори, але це не зупиняло знаменитість за кермом. Він просто блимав фарами і летів далі. Коли я запитав, чи можна мені, в разі чого, наслідувати його приклад, почув у відповідь приблизно таке — я свої проблеми вирішу. Натяк був більш ніж прозорий. Натяк на те, що я, на відміну від знаменитого попутника, проблеми з автоінспекцією не вирішу. Нічого нового у цьому немає. Не буду втомлювати вас тим, що ви і без мене знаєте. У нас кожен може вирішувати свої проблеми на своєму рівні. Хтось може не сплатити сто мільйонів податку, а хтось перейти вулицю на червоне світло. Різниці немає. Обидва, так само як і всі інші, можуть порушувати закон, але кожен на своєму рівні. Про те, щоб закон не порушувати, навіть не йдеться. Просто можливості у людей інші. Чим більше законів ти не виконуєш, тим більше у тебе влади і грошей.
Нещодавно їхав на авто з однією досить відомою людиною. Я був пасажиром, а водій, ігноруючи усі дорожні знаки, буквально летів до пункту призначення. Інколи на нашому шляху траплялися автоінспектори, але це не зупиняло знаменитість за кермом. Він просто блимав фарами і летів далі. Коли я запитав, чи можна мені, в разі чого, наслідувати його приклад, почув у відповідь приблизно таке — я свої проблеми вирішу. Натяк був більш ніж прозорий. Натяк на те, що я, на відміну від знаменитого попутника, проблеми з автоінспекцією не вирішу. Нічого нового у цьому немає. Не буду втомлювати вас тим, що ви і без мене знаєте. У нас кожен може вирішувати свої проблеми на своєму рівні. Хтось може не сплатити сто мільйонів податку, а хтось перейти вулицю на червоне світло. Різниці немає. Обидва, так само як і всі інші, можуть порушувати закон, але кожен на своєму рівні. Про те, щоб закон не порушувати, навіть не йдеться. Просто можливості у людей інші. Чим більше законів ти не виконуєш, тим більше у тебе влади і грошей. Закон тебе не захистить, якщо по той бік той, хто може йому не підкорятися. Далі читайте американські романи позаминулого століття. У них там це все теж було. І досі є. Але у дуже маленьких, майже мікроскопічних розмірах. Як американці змогли подолати своїх порушників законів? Як побороли гангстерів, мафію і таке інше? У них колись так само, як і у нас тепер, бандити були близькі до того, щоб правити державою. Якби так було, замість ситої Америки на цьому місці було б голодне Сомалі. Що ті американці такого зробили? Нічого особливого. Країну врятували не герої-одинаки, про яких знімають фільми. І не поліція, яка у них теж місцями продажна. І не уряд із президентом. Країну врятували і зробили наймогутнішою у світі люди. Ті люди, які не мовчали. Почитайте будь-який американський чи просто західний роман чи кіно подивіться. Слова «про це дізнається преса», «про це напишуть в газетах», «це покажуть по телевізору» звучать там як вирок. Найстрашніші бандити там завжди боялися і досі бояться не ще страшніших бандитів, а преси! Коротше, американці ніколи не боялися говорити і писати правду. І тому там мафія ніколи не переможе. І тому водія із кортежу їхнього президента там можуть оштрафувати за порушення правил руху. У нас ніби теж є преса і телебачення. А тепер ще й Інтернет додався. Та хіба це преса, хіба телебачення? Всі лякані-перелякані. Всі бояться зайве сказати. А якщо і кажуть, то лише по команді. Чи можна інакше? Мені здається, що саме це питання вирішить наше майбутнє. Не особливості чергового закону чи примхи чергового президента, а ми самі. Або ми стаємо частиною брудної мафії, де нам дозволяють трохи вкрасти в обмін на те, що ми дозволимо красти практично все, або ми стаємо нормальними людьми, які й самі закони не порушують, і нікому цього зробити не дозволяють. До чого ви схиляєтеся? Повірте, ніякого особливого подвигу у тому, щоб обрати другий шлях немає. Слід для початку навчитися відкрито казати правду. Усю правду. Коли б ми зробили це усі разом, нам не страшні були б ані корумпована влада разом із такими самими правоохоронцями, ані бандити, ані іноземна агресія. Зробити це нескладно. Досить для початку самому жити не порушуючи закони та правила людського співжиття. Запитаєте, а як же у такому випадку вирішувати проблеми? А ніяк. Не треба ці проблеми самим створювати. Це спочатку здається, що це складно. А потім сам починаєш отримувати задоволення від того, що не плюєшся і не матюкаєшся на вулиці, йдеш лише на зелене світло і щиро вітаєшся з міліціонерами. Останнє особливо рекомендую. Ваша щира посмішка та привітання міліціонеру на вулиці спочатку налякає його гірше за злочинця із пістолетом, а потім, можливо не одразу (міліціонер все-таки) він вам теж посміхнеться. І однією проблемою у вас обох стане менше.
