Голодувати корисно. Це вже давно доведеного як теорією у вигляді численних брошур про корисність голодувань, так і практикою — ще жоден голодуючий не скаржився на поганий обмін речовин, ожиріння чи щось подібне. Плюс наші православні традиції, які пропонують час від часу поститися і чим сильніше, тим краще. Користь від голодування залежить також від добровільності процесу. Коли ти не їси, бо не маєш що їсти, — це одне, коли свідомо відмовляєшся від їжі — зовсім інше. Перший варіант менш корисний, бо людина, яка голодує не з власної волі, коли з’являється можливість, їсть геть усе, чим зводить нанівець увесь профілактичний ефект.
Голодувати корисно. Це вже давно доведеного як теорією у вигляді численних брошур про корисність голодувань, так і практикою — ще жоден голодуючий не скаржився на поганий обмін речовин, ожиріння чи щось подібне. Плюс наші православні традиції, які пропонують час від часу поститися і чим сильніше, тим краще. Користь від голодування залежить також від добровільності процесу. Коли ти не їси, бо не маєш що їсти, — це одне, коли свідомо відмовляєшся від їжі — зовсім інше. Перший варіант менш корисний, бо людина, яка голодує не з власної волі, коли з’являється можливість, їсть геть усе, чим зводить нанівець увесь профілактичний ефект. Хоча і тут не без користі. Завдяки дводенному голодуванню я, наприклад, ще підлітком навчився із задоволенням їсти тепле сало без хліба та цибулі. Згодом у подібних ситуаціях, тобто коли не було чого їсти, доводилося втамовувати голод чи то жменею сухофруктів зі старого мішка, чи то викопаною з городу недозрілою редькою, чи то такими ж недозрілими яблуками. Та це я відхилився від теми добровільного голодування. Колись я теж займався цим свідомо, після чого надовго запам’ятав, як на другий день болить голова, на третій хочеться спати, на четвертий приходить відчуття легкості в організмі, на п’ятий — неймовірно зростає повага до самого себе, такого витривалого, на шостий знову хочеться їсти, на сьомий знову хочеться спати, бо не витримав і таки поїв. Я це все написав для того, аби ви зрозуміли, що предмет розмови відомий мені не лише з науково-популярних брошур. Щоб гідно оцінили мою щиру радість від того факту, що наш мужній та незламний Юра оголосив про голодування у Лук’янівській в’язниці. Давно слід було це зробити. Очистити організм від усього того, чим він його регулярно отруював у короткі миті перепочинку від боротьби за наше щастя. Дуже довго отруював. Чутки про це аж до Франкфурта дійшли, де стурбованість Юри народним щастям сприйняли за алкогольне сп’яніння. Брехня це все! Не те брехня, що Юра любить випити, а те, що Юра був у стані сильного сп’яніння. Чого не було — того не було. Звісно, у нашому національному розумінні цього слова. Це у німців випив келих пива і вже п’яний. У нас все це трохи не так, ось і вийшла із цього всім відома провокація. Отож висловлюю своє щире захоплення мужністю нашого Юри, яка, звісно, була помножена на політичний розрахунок. Чому ні? З одного боку, голодуєш, очищуючи організм від накопичених у ньому за двадцять років боротьби шлаків, з іншого — викликаєш співчуття широких народних мас, які вимагають випустити Юру із слідчого ізолятора, аби він голодував вдома. Та не спрацював поки цей розрахунок. Не стоять навколо Лук’янівки тисячі протестуючих проти несправедливого ув’язнення Юри. І я здогадуюсь чому. Помилився трохи Юра, оголошуючи про відмову від вживання їжі у в’язниці. Сказав, що буде пити солодкий чай і ще там щось. І цим звів нанівець увесь лікувальний та політичний ефект. Бо той, хто голодує правильно, знає, що пити під час голодування можна лише воду, бажано дистильовану. І все. Від голодування із солодким чаєм ніякої користі — суцільні страждання. Той же, хто у голодуванні нічого не тямить, побачив у бажанні пити солодкий чай недостатню стійкість Юри у намірі голодувати. Підозрюють ці люди, що звільнившись, Юра одразу почне їсти, а може, й закушувати, чим зруйнує так добре вибудований образ страждальця від злочинного режиму. Тому знаючи, що пресу наш Юра у камері читає, раджу йому відмовитись від чаю і почати голодувати по-справжньому. І для здоров’я користь буде, і думки розумні десь на п’ятий день до голови прийдуть. Це теж важливо для нашого Юри, причому не менше, ніж здоров’я.
