Майже припинило існування ЗАТ «Управління будівництва РАЕС», боротьба за яке точилася з 2005 року. У Кузнецовську досі пам’ятають захоплення підприємства, яке спеціалізувалося на будівництві атомних станцій. Тепер від гіганта нічого не залишилося: роботи позбулися понад чотири тисячі працівників, будівельну техніку відсуджують та розпродують. Іншого виходу для погашення боргів просто немає, стверджує ліквідатор ЗАТ «УБ РАЕС» Іван Демидов.
— Що нині відбувається на підприємтві? — На ЗАТ «Управління будівництва РАЕС» Господарський суд Рівненської області з першого липня 2010 року ввів ліквідаційну процедуру. Погашення вимог кредиторів здійснюється винятково за рахунок майна боржника. Воно реалізується через товарні біржі після оцінки та погодження її з комітетом кредиторів. Тобто ліквідатор жодного рішення про продаж майна боржника самостійно не приймає. — Скільки загалом винне підприємство? — До реєстру вимог кредиторів включено претензій на 28 мільйонів 747 тисяч гривень. Вимоги трудового колективу становили понад два мільйони гривень. До Пенсійного фонду підприємство заборгувало 4 мільйони 519 тисяч, а податків — понад 4,5 мільйона. Дві компанії — «Неотехінформ» і «Розточчя» пред’явили до ЗАТ «УБ РАЕС» вимог на загальну суму 62 мільйони гривень. Проте вони не включені до реєстру вимог кредиторів, бо в судовому процесі боржнику разом з розпорядником майна вдалося довести, що така сума надумана. Загалом на ліквідаційний рахунок боржника від реалізації майна надійшло 2 мільйони 668 тисяч гривень. Їх спрямовано на погашення вимог кредиторів першої та другої черг. Зокрема, борг перед працівниками скоротився з 2 мільйонів 100 тисяч гривень до 216 тисяч. До Пенсійного фонду перераховано 589 тисяч. — Кому належать компанії «Неотехінформ» і «Розточчя»? — Братам Садовим зі Львівської області. Ці люди з’явилися на підприємстві наприкінці 2005-го — на початку 2006 року, коли тривало рейдерське захоплення активів товариства. Мені невідомо, як ці бізнесмени вплинули на тодішнього президента ЗАТ «УБ РАЕС», його правління, але товариство втратило майже все майно. Його частина за документами перейшла до ТОВ «Розточчя», інша — до ТОВ «Містобудінвест» (нині «Неотехінформ»). Ці два товариства належать двом згаданим братам, які пропонували мені, як розпоряднику, співпрацю. Коли відмовився, то почали скаржитися в різні інстанції, щоб усунути мене від виконання повноважень розпорядника майна, ліквідатора ЗАТ «УБ РАЕС». — Чому ці компанії пред’явили такі високі вимоги в суді? — Якби їх включили до реєстру вимог кредиторів, то вони б повністю контролювали процес ліквідації боржника. Адже кожен кредитор голосує кількістю голосів, яка пропорційна його вимогам. За таких умов вони б приймали вигідні для себе рішення. На мій погляд, просто хотіли реалізувати давно заплановану схему рейдерського захоплення. Зокрема, вивести активи підприємства та оголосити процедуру банкрутства. В ході ліквідаційної процедури ліквідатор встановив би, що майна на ЗАТ «УБ РАЕС» немає, та подав би звіт і ліквідаційний баланс на затвердження суду. Проте ця схема не вдалася. Нині ми судимося з ними за повернення майна «УБ РАЕС». — Яке майно ще їм належить? — Завдяки продажу обладнання, яким незаконно володіють ці структури, можна суттєво скоротити борги підприємства. Зокрема, наполовину виплатити заборгованість перед Пенсійним фондом, яка становить майже 5 мільйонів гривень. Суди за повернення майна «УБ РАЕС» від компаній «Неотехінформ» і «Розточчя» тягнуться з 2006 року. Сьогодні два позови знаходяться в Господарському суді Львівської області, але розгляд справи затягується. Кожну ухвалу ці компанії оскаржують. Уже навіть Верховний Суд України двічі вказував, що ці компанії недобросовісно користуються своїми правами. — Ви казали, що знаходяться охочі купити майно «УБ РАЕС». Хто ним цікавиться? — В основному будівельні компанії. Зокрема, техніку, яка з 2006 року не працює, купували компанії з Тернополя, Ужгорода та Рівного. Цікаво, що все майно «УБ РАЕС» здавалось в оренду тій чи іншій фірмі на підставі фіктивних договорів оренди. Але майже жодної копійки підприємство від цього не отримало. Натомість обладнання передавали в суборенду. Якщо одному підприємству, наприклад, кран здавали за 400 гривень на місяць, то суборендар просив за нього п’ять-вісім тисяч гривень. Проте з цих коштів підприємству нічого не перераховували. — Чи відомо вам щось про колишнього президента «УБ РАЕС» Михайла Семківа? — Михайло Семків звільнений з підприємства під час процедури розпорядження майном у зв’язку з закінченням контракту.
