Минулого тижня Вілен Мартиросян зустрівся з кількома десятками своїх колишніх соратників, ветеранами демократично-патріотичного руху на Рівненщині. Ці люди активно підтримували Мартиросяна понад 20 років тому, коли він став народним депутатом СРСР від Рівненської області. Тоді за нього проголосували 87% виборців округу. Нардепом Верховної Ради України він жодного разу не був.
72-річний військовий генерал-лейтенант Мартиросян вийшов у відставку у 1996 році. Нині він є президентом Форуму народів України та головою Наглядової ради з дотримання прав людини в Україні. Каже, що увесь час, що минув з часів його депутатства, політики не полишав, є лідером політичної партії "Вітчизна" і упевнений, що й зараз користується неабияким авторитетом серед людей. Без будь-якого натяку на гумор Вілен Арутюнович зізнається, що йому сподобалася роль рятівника людей і що він має талант допомагати людям. — Мартиросян сильний тим, що він такий, як є, і кожному може сказати те, що про нього думає, тому його й бояться, — каже він про себе. Пояснює, приїхав до Рівного, щоб поспілкуватися з людьми й вирішити, чи йти йому до Верховної Ради по мажоритарному округу як позапартійному кандидату, а не від своєї партії, і чи повірять йому люди. — Адже на початку 90-х років патріотичні сили об'єдналися, і люди проголосували за мене, я гадаю, що і тепер таке об'єднання можливе, — міркує Вілен Мартиросян. — Я прошу повірити, що разом ми зможемо допомагати людям. За часів свого депутатства я жодного скаржника не відправив, просто пообіцявши що-небудь чи й нічого не обіцяючи. Діалог з нечисленним гуртом ветеранів демократично-патріотичного руху вийшов млявий. Натомість сам оратор був, як завжди, дуже палкий і впевнений в собі. Він заявив, що усе-таки вирішив іти на вибори, щоправда, поки не визначився, від якого округу — Рівненського чи Гощанського. Оприлюднення такої заяви, вочевидь, і було основною метою приїзду Мартиросяна на Рівненщину.
