Минулого тижня мене приємно здивувала Податкова адміністрація України, яка запропонувала внести зміни до Податкового кодексу. Ці зміни, як би це не здавалося дивним, могли б бути цілком логічними і в разі прийняття зробили б нашу податкову систему більш прозорою і зрозумілою, а головне — значно полегшили б податковий тягар, який нині не дозволяє розвиватися виробництву, заганяє економіку в тінь і тому подібне.
Саме лише запропоноване зменшення податку на додану вартість із 20 відсотків до 7 відсотків здатне вивільнити для економіки мільярди гривень, які нині є предметом корупції. Податкова адміністрація це визнає і пропонує внести єдиний соціальний внесок замість тих платежів, які сьогодні сплачуються як нарахування на заробітну платню. Цей внесок пропонують встановити на рівні 15 відсотків із роботодавця та 3,6 відсотка із працівника, що у порівнянні із нинішніми 49,6 та 39,6 відсотками є справжнім проривом! Ці та інші новації, запропоновані Податковою адміністрацією, здатні реально, а не на словах, сприяти оздоровленню нашої економіки, реальному збільшенню зарплат та податкових надходжень. Бо ні для кого не секрет, що більшість суб'єктів підприємницької діяльності всіма способами уникають виплати названих та неназваних податків, число яких в Україні становить 135, у той час як у Грузії, Швеції та Норвегії є лише чотири податки. На жаль, як людина, яка живе у реальному світі, я не можу до кінця повірити в те, що наша влада насправді стане на шлях зменшення податкового тиску. Теоретично я можу уявити, що кваліфіковані фахівці, яких, безперечно, достатньо і у Податковій адміністрації, і в інших урядових установах, розуміють, що за нинішньої податкової системи реальне зростання економіки України неможливе. І це розуміння вони, безперечно, доносять до перших осіб своїх міністерств та відомств аж до керівників уряду та держави. І ті, можливо, хотіли б реформувати податкову систему, аби показати хоча б якісь результати свого керування країною. Та чи здатні вони на це? За два десятки років існування економіки незалежної України вона неухильно просувалася до моделі, яка сприяє збагаченню людей, близьких до влади. Величезні капітали нинішніх українських мільярдерів були "зароблені" не економічними методами, а шляхом протекціонізму та корупції. І саме на цих мільярдерів спирається нинішня влада. То чи здатна вона змінити "правила гри", за яких наближені до влади бізнесмени втратять усі свої пільги і преференції та опиняться у рівних умовах з усіма іншими? Не слід забувати, що за ці роки в Україні сформувався потужний прошарок державних чиновників, яких влаштовує саме та система, яка існує. Запитайте, ким хочуть бачити своїх дітей нинішні успішні підприємці? Податківцями, працівниками СБУ та МВС, суддями, прокурорами і таке інше. Тому що підприємці знають, у кого сьогодні реальна влада, у тому числі і над бізнесом. Якщо замість 135 податків у нас стане нехай не чотири, а хоча б двадцять, то уся міць названих вище органів враз зникне і вони стануть просто обслуговуючим персоналом для громадян, які чесно працюють, чесно сплачують податки і нікого не бояться. Відомо, що сьогодні порушником закону є кожен громадянин України, тому що жити і працювати, жодного разу не порушивши законів, які часто суперечать один одному, а інколи і здоровому глузду і при цьому постійно змінюються, неможливо. Виходить, що логічні зміни до Податкового кодексу у разі їхнього прийняття ведуть до втрати чиновництвом влади над бізнесом, причому втрати добровільної. Здоровий глузд підказує, що це у нинішніх умовах нереально. Аби докорінно змінити податкову систему, а за нею й усі економічні відносини, необхідна неухильна політична воля вищого керівництва держави. Впевнений, що такої волі у нього не виявиться навіть під загрозою втрати влади (про інтереси держави у контексті нинішніх керівників говорити недоречно). Але це не означає, що зміни неможливі у принципі. Аби вони сталися, платники грабіжницьких податків, якими є усі ми, повинні усвідомити свої економічні інтереси. І привести до влади тих, хто буде здатний ці інтереси захистити. Докладніше про це у наступній статті.
