У польському Кракові, який став для київського «Динамо» місцем проведення матчів групового турніру Ліги Європи УЄФА, є дві футбольні команди – «Краковія», чий стадіон став цієї осені «домашнім» для «Динамо», і «Вісла», стадіон якої знаходиться за п’ятнадцять хвилинах ходи від стадіону «Краковії» якщо йти через мальовничий парк. Обидві краківські команди були засновані ще на початку минулого століття і з того часу є принциповими суперниками.
Досягнення в обох досить скромні – останній чемпіонський титул «Вісли» був здобутий одинадцять років тому, а «Краковія» востаннє вигравала чемпіонат Польщі аж… 1948 року. У єврокубках хоч трохи помітних успіхів команди з Кракова теж ніколи не досягали. Цього року «Краковія» у чемпіонаті Польщі йде поки сьомою, а «Вісла» взагалі виступає у другому за рангом дивізіоні і посідає там зовсім не почесне дев’яте місце.
Попри це обидві команди збирають на кожному матчі у Кракові не менше ніж десять тисяч глядачів, які купують квитки та клубну атрибутику і завзято підтримують своїх улюбленців.
Футбольний Краків вже понад сто років поділений на дві частини – червону (уболівальники «Вісли») та смугасту червоно-білу (уболівальники «Краковії»). Так було, так є і так буде завжди! І немає жодного значення на якому місці і в якій за рангом лізі виступають ці краківські команди – віддані уболівальники з ними завжди! І так вже другу сотню років!
Як це не схоже на нас! Де люди, які називають себе футбольними уболівальниками, готові підтримувати будь-яку команду аби вона лише вигравала. І так само готові від цієї команди відвернутися після першої чи не першої невдачі! Чи є у нас хоча би щось подібне до польських футбольних традицій, які, власне, нічим принципово не відрізняються від традицій більшості країн світу, де вірність своїй команді проноситься через життя і передається прийдешнім поколінням?
Відповідь очевидна – немає у нас таких традицій! Футбольні «клуби» у нас виникають, зникають і знов з’являються виключно з волі того чи іншого скоробагатька, якому немає жодного діла до уболівальників – а куди вони подінуться?
Останнім часом вони не заморочуються, створюючи футбольні клуби безпосередньо у своїх маєтках, де спокійно насолоджуються грою недорого найнятих футбольних «майстрів».
Куди поділися популярні колись українські футбольні команди, які нині легко перейменовуються чи засновуються заново?
Нічого не вдієш – футбольні традиції подібні до польських нам лише належить започаткувати. Бо на сьогодні в Україні є лише одна футбольна команда, яка за майже сто років свого існування ніколи не змінювала своєї назви та кольорів і завжди боролася за найвищі місця! Набагато вищі за ті, які нині виборюють краківські «Вісла» та «Краковія» за всієї до них поваги і вдячності!
І всі ми добре знаємо як ця українська футбольна команда називається!
Микола НЕСЕНЮК.
