Що за плутанина відбувається з «паспортними даними» продуктів: написано «Зроблено в Україні», а за штрих-кодом, замість «неньки» вимальовується, приміром, Іспанія або Китай? «Недавно купував оливки і закуску, — говорить киянин Роман Курбаєв. — На упакуванні написано, що зроблено в Україні, але штрих-код показує, що виробляється це за кордоном. Як зрозуміти, відкіля все-таки родом ці продукти?». Ми переконалися: дійсно, зазначені Романом оливки марки «Грінлайн» виготовлені в Іспанії виробником, зареєстрованим в Україні. А українська, якщо вірити напису на банці, закуска на шпажках «Долина бажань», відповідно до штрих-коду, зроблена в Китаї. Так що ж все-таки у продуктів з «паспортними даними»?
Що за плутанина відбувається з «паспортними даними» продуктів: написано «Зроблено в Україні», а за штрих-кодом, замість «неньки» вимальовується, приміром, Іспанія або Китай? «Недавно купував оливки і закуску, — говорить киянин Роман Курбаєв. — На упакуванні написано, що зроблено в Україні, але штрих-код показує, що виробляється це за кордоном. Як зрозуміти, відкіля все-таки родом ці продукти?». Ми переконалися: дійсно, зазначені Романом оливки марки «Грінлайн» виготовлені в Іспанії виробником, зареєстрованим в Україні. А українська, якщо вірити напису на банці, закуска на шпажках «Долина бажань», відповідно до штрих-коду, зроблена в Китаї. Так що ж все-таки у продуктів з «паспортними даними»? Існує думка, що перші три цифри коду вказують країну, де товар був зроблений. Але розбіжностей багато. Міні-бісквіти «Твікс» з кодом Великобританії та грецькі міні-круасани «7 days» насправді зроблені в Росії. «Кока-кола», яку виготовляють у нас на заводі під Києвом, виявляється, зареєстрована в Бельгії і Люксембурзі. Французький гель для гоління «Gillete series», який у нас продається на кожній галантерейній розкладці, виготовляють у Великобританії. Йогурт «Danone» зроблено у Херсоні, однак на штрих-коді значиться Росія... — Ви маєте рацію, штрих-код — російський. Річ у тім, що підприємство «Данон Україна» починало своє існування з імпорту, а не з локального виробництва, — розповіла менеджер компанії Оксана Кобенко. — Всі продукти імпортувалися з Росії. Коли в нас з’явився свій завод і виробництво в Україні, змінювати штрих-коди було заморочливою справою. Ми запросили в Асоціації, яка реєструє штрих-коди, дозвіл на використання російських кодів на українських товарах. Оригінал дозволу в нас є. В Асоціації товарної нумерації України «GS1 Україна» підтвердили: така практика дуже поширена, особливо для мультинаціональних компаній. — Справді, існує помилкова думка, що перші три цифри номера GS1 на штрих-коді визначають країну виробництва товару. Це не завжди так, — пояснив менеджер з досліджень розробок асоціації Ростислав Лоцманенко. — За префіксом можна визначити тільки те, в якій національній організації зареєстроване підприємство. Суб’єкти підприємництва, що реєструються в GS1 Україна, одержують номери, які починаються з цифр «482». Причин плутанини в «паспортних даних» може бути кілька. Фірма була зареєстрована й одержала код не у своїй країні, а в тій, куди спрямований основний експорт її продукції. Товар був виготовлений на дочірньому підприємстві. Можливо, товар був виготовлений в одній країні, але за ліцензією фірми з іншої країни. А також коли засновниками підприємства стають кілька фірм із різних держав. Виникає запитання: «А куди ж підуть гроші, сплачені в магазині за продукти із заплутаними «паспортними даними», — загадковим транснаціональним корпораціям чи все-таки багатостраждальному вітчизняному виробникові?». — Коли товар зроблений в одній країні, а виробник зареєстрований в іншій, прибуток розподіляється між двома сторонами. Сказати точно, хто одержує велику вигоду в такій ситуації, не можна, — розповів юрист Юрій Лебедєв. — Щоб бути впевненим, що ваші гроші залишаться в країні, потрібно переконатися, що виробник дійсно вітчизняний і робить продукцію на території України. Як перевірити товар? Справжній штрих-код, а не безглуздий набір цифр, це, крім всього іншого, — свідчення того, що товар зроблений легально. Для того, щоб визначити справжність того ж цукру, обчислюємо контрольну цифру. 1. Складаємо цифри, які розташовані на парних місцях: 8+4+2+0+2+3=19. 2. Отриману суму множимо на три: 19х3=57. 3. Складаємо цифри, які розташовані на непарних місцях, без контрольної цифри: 4+2+0+4+0+5=15. 4. Складаємо числа сум у пунктах 2 і 3: 57+15=72. 5. Відкидаємо десятки й одержуємо 2. 6. Зі спеціального коефіцієнта 10 віднімаємо отримане в пункті 5: 10-2=8. Як бачимо з розрахунків, цукор — справжній, отримана нами цифра збігається з контрольною цифрою «8». Якби цифри не збігалися, це б означало, що товар зроблений незаконно.
