Упродовж тижня в селі Ситне, що в Радивилівському районі, сталося три пожежі. І зовсім не з технічної причини чи через спекотну погоду. Навмисний підпал — такий висновок відразу зробили і пожежники, і міліціонери. У день останньої пожежі спіймали й палія. Тікаючи, чоловік розірвав куртку, шматок якої й вивів працівників райвідділу міліції на підозрюваного. Чоловік зізнався у скоєному, пояснюючи підпали бажанням помститися.
Перші дві пожежі спалахнули в одну ніч: постраждало господарство настоятеля місцевої церкви отця Івана та підприємця Івана М. У священика загорівся піднавіс із соломою і комбайн для копання буряків, а от у підприємця збитки значно більші: 30 тисяч гривень, за версією міліції, 50 тисяч — за словами потерпілого. Згорів хлів, половину якого займав ще й сусід, гараж, дрова. На деякий час палій заспокоївся, а через кілька днів знов дав про себе знати — підпалив солому у місцевого жителя Василя Р. Проте на цей раз чоловіку не пощастило. Тікаючи через пліт, він зачепився і розірвав одяг. Працівники райвідділу міліції одразу ж кинулися на пошуки злочинця. Коло підозрюваних було чималим: від недоброзичливих конкурентів до людей з нестійкою психікою. Проте Павло, (ім’я змінено), 31-річний житель села Ситне, сліди злочину сховати не встиг. — У нас він ще після першої пожежі був серед підозрюваних, — розповідає начальник МГБ Радивилівського РВ УМВС України у Рівненській області Микола Саква, — та не було доказів. А тут ми приходимо, а в нього куртка порвана висить. Та й сам Павло одразу ж зізнався у злочині. Свої дії палій пояснює просто: вирішив помститися. Мовляв, священик йому не доплатив за роботу, Іван М. не заплатив за сік, який той йому колись привозив, а пан Василь, незважаючи на те, що Павло йому допомагав, минулого року зажадав грошей за те, що допоміг йому зібрати з поля картоплю. — Я прикро здивований, що він так вчинив, — каже Іван М. — Він сирота, його доглядала бабуся, але й вона померла. Ми пожаліли його, постійно допомагали, він в нас мало не жив. Ми навіть не можемо зрозуміти, для чого він це зробив. — Павло в нас справді працював, але наймали його лише на місяць, поки робота була, а потім розрахувалися, — розповідає отець Іван. До речі, Павло із господарства священика виніс ще й чималу кількість солярки. — Поки що триває слідство, — продовжує Микола Саква. — За законом, ми маємо два місяці, аби розібратися у всіх деталях. Поки що ми консультуємося з прокуратурою, чи буде порушено кримінальну справу. Справа в тому, що збиток, завданий навмисним підпалом, невеликий, а тому й не підлягає покаранню за статтею 194, частиною 2 Кримінального Кодексу, що і викликає цілком зрозуміле обурення в жителів с.Ситне. Проте за крадіжку Павло таки буде покараний. Павло раніше уже відбував покарання за крадіжки. У Ситному він проживав сам, постійної роботи не мав, але підробляв у селян. До закінчення слідства звинувачуваний перебуватиме в ізоляторі тимчасового утримання райвідділу міліції. Остаточний вирок оголосить суд.
