Днями розмовляв із столичним колегою, який задіяний в організації Євро-2012. Міг би і мені розповісти, — зауважив він із легким докором у голосі, — все-таки не перший рік знайомі. — Про що розповісти? — я щиро здивувався, бо жодних таємниць від колег не маю. — Ніби не знаєш? Про тролейбуси! Після цього я довідався, що у Рівному напередодні Євро-2012 відкрито спеціальний тролейбусний ретро-маршрут для іноземних туристів. Вирішив одразу не розчаровувати співрозмовника, а спершу дізнатися, звідки у нього така інформація.
Днями розмовляв із столичним колегою, який задіяний в організації Євро-2012. Міг би і мені розповісти, — зауважив він із легким докором у голосі, — все-таки не перший рік знайомі. — Про що розповісти? — я щиро здивувався, бо жодних таємниць від колег не маю. — Ніби не знаєш? Про тролейбуси! Після цього я довідався, що у Рівному напередодні Євро-2012 відкрито спеціальний тролейбусний ретро-маршрут для іноземних туристів. Вирішив одразу не розчаровувати співрозмовника, а спершу дізнатися, звідки у нього така інформація. Німці бачили на власні очі — була відповідь. Виявилося, що днями через наше місто проїхала група німецьких журналістів, які побачили на вулицях Рівного тролейбус зразка 60-х років минулого століття. В Європі про такі тролейбуси давно забули, приблизно так, як ми забули про паровози. Тож побачивши такий раритет, який їде вулицею, іноземці вирішили, що це спеціальний такий тролейбус, виготовлений для спогадів про минуле. Про те, що такі тролейбуси у нас досі працюють на маршрутах, тим німцям говорити дарма — все одно не повірять. Так само, як не повірять, що у нас досі ходять потяги з плацкартними спальними вагонами, які німці у себе востаннє бачили ще за часів кайзера Вільгельма. Коли я про це сказав обуреному киянину, він теж спочатку не повірив. І мав рацію. Бо чеських тролейбусів марки "Шкода", які випускалися із 1962 по 1976 рік, немає в жодному тролейбусному депо України. А значить і Європи. Виходить, що наше місто справді має унікальний транспортний засіб, який не їздить більше ніде у світі! Чому цей старенький тролейбус не може стати туристичною візиткою Рівного? Показувати ж нам все одно нема чого — ні тобі замків, ні тобі фортець, ні тобі палаців. Стадіон, щоправда, поступово доходить до стану римського Колізею, та кого тепер здивуєш загниваючими спортивними чи культурними спорудами? А тут — єдиний і неповторний старовинний тролейбус у робочому стані. І не один! Хотів було одразу зателефонувати міським керівникам, аби поділитися ідеєю. Справді, чому б і не привести до ладу ті кілька стареньких тролейбусів і возити на них іноземців? Але ж це коштує грошей. А наша влада, як ти її не повертай, гроші може лише витрачати. Ось підкажу я ідею про тролейбуси, потратять на це міські бюджетні кошти, і комусь цих коштів на щось не вистачить. Ображатися будуть. Воно мені треба? Навіщо ту владу турбувати? Нехай собі і далі пам'ятники ставить попід кожним кущем. Справа може і не дуже потрібна, зате безпечна — ні на кого той пам'ятник не впаде. А тролейбус — він же працювати повинен: раптом із ним щось по дорозі станеться? Наїде на когось чи загориться зсередини? А там туристи закордонні! Не треба нам такого. Легше дочекатися, поки ті кілька "унікальних" тролейбусів остаточно зогниють і заіржавіють, після чого поставити останній із них на постамент, як поставили у Києві старий трамвай. І нехай собі стоїть. Так буде простіше, чи не так? А поки давайте насолоджуватись тим, що маємо нагоду проїхати містом на тролейбусі, подібного до якого немає більше ніде у світі. Це нікому нічого не коштує. А туристи? Та скільки тих туристів? Нехай на пам'ятники дивляться!
