Пішохід завжди має рацію... якщо живий

1127 0

Ми у соцмережах:

Пішохід завжди має рацію... якщо живий

Тільки за перше півріччя 2013 року на вітчизняних трасах було зафіксовано понад 86 тисяч дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 1700 осіб і майже 15,5 тис. травмовано. Що можна зробити, щоб зменшити смертельну небезпеку наших доріг? Про це — розмова з членом громадської організації "Товариство учасників руху" Віктором Козорізом.

Позаду Європи всієї...

— Повідомлення про ДТП створюють враження трагічної невідворотності, фатальності повсякдення: ось людина вийшла з дому, щоб купити хліба, — і була збита автомобілем. А інша стояла на зупинці, очікуючи трамвая, і знайшла свою смерть під колесами авто, яке вирвалося з-під контролю водія. Здається, всьому виною прогрес: стає більше автомобілів, вони випускаються все більш швидкісними... Кажуть, такі трагедії — доля всіх цивілізованих країн. — Але якщо проаналізувати статистику, приходиш до зовсім інших висновків: рівень автомобілізації нашої країни сильно не дотягує до середньоєвропейського, а ось за смертельними ДТП ми набагато обганяємо Європу, — зазначає Віктор Козоріз. — Тільки за минулий рік на дорогах України загинуло 5094 людини (110 загиблих на 1 млн. жителів країни), а в Євросоюзі гине 55 осіб на 1 мільйон населення. У нас кількість жертв дорожнього руху рік у рік зростає (за минулий рік вона збільшилася на 3,8%), а в Європі за 2012-й смертність від ДТП знизилася на 9%. Втім, статистика показує, що за перше півріччя ц.р. ситуація на дорогах в Україні трохи поліпшилася, зменшилася кількість загиблих в аваріях, але це, скоріше, тимчасове явище. — У чому ж причина нашого "програшу" європейським країнам? Чому у них автомобілів більше, а жертв ДТП менше? — Порівнюючи українські та європейські стандарти безпеки на дорогах, приходиш до однозначного висновку: наша держава приділяє питанням безпеки дорожнього руху дуже мало уваги. Особливо це стосується пішоходів. У кращому випадку ДАІ проводить профілактичні акції серед них або змагання та конкурси малюнків серед дітей і т.п. Але цього катастрофічно недостатньо! Необхідна комплексна робота, в якій брали б участь не тільки МВС, а й органи місцевого самоврядування, бізнес, громадськість. На початку цього року в Україні вперше була прийнята Державна програма підвищення рівня безпеки руху на період до 2016 року. Цією програмою вже в цьому році передбачено виділити з держбюджету 240 млн. грн. на модернізацію 2000 найбільш небезпечних пішохідних переходів, обладнавши їх сучасними системами освітлення, розміткою і т. д. Поки ж згаданий пункт програми не виконується і не фінансується. Тому наша громадська організація розробила проект концепції Державної цільової програми підвищення безпеки пішоходів. Якщо вона буде прийнята і затверджена урядом, наші дороги перестануть нагадувати поле бою. — Побутує думка, що багато пішоходів самі винні в тому, що їх задавили: мовляв, і п'яними бувають, і дорогу перебігають де попало... — Пішоходи — це найчисленніша категорія учасників дорожнього руху. Смертність серед них в Україні становить 42 людини на 1 млн. населення. За даними МОЗ, тільки в 2012 р. загинуло 2418 пішоходів, майже половина з усіх ДТП з летальним результатом сталися за участю пішоходів. А в Євросоюзі рівень "пішохідної" смертності не перевищує 17%. Дійсно, порушення правил дорожнього руху пішоходами набуло в нашій країні загрозливих масштабів. Але життя людини є найвищою цінністю, тому не можна підходити до цього питання так, що якщо людина допустила помилку, то вона не має права на життя! Нам треба позбутися ущербної ідеології звинувачення жертв ДТП, а зайнятися їхнім комплексним превентивним захистом, яким включатиме і навчання, і покарання винних та інженерно-технічний захист. Саме така політика дозволяє Євросоюзу захищати своїх громадян, там пішоходи вважаються особливою категорією учасників дорожнього руху. Ще в 1988 році була прийнята "Європейська хартія пішоходів", а з 2009 року діє директива Євросоюзу, згідно з якою всі комерційні автомобілі обов'язково обладнуються системами аварійного гальмування, автоматичними системами, які запобігають зіткненню з пішоходами і велосипедистами, а в разі наїзду — знижують їхнє травмування. У багатьох містах швидкість руху автотранспорту не перевищує 30-40 км за годину, це знижує ризик і тяжкість ДТП. На жаль, Україна дуже далека від цих стандартів. Адже над їхнім впровадженням треба працювати вже сьогодні не тільки через те, що цього вимагає Євросоюз чи політична кон'юнктура, а тому, що це стосується людського життя, яке можна зберегти! Першим кроком до запровадження таких стандартів могло б стати загальне обмеження швидкості руху в населених пунктах з 60 до 50 км за годину, а в житлових зонах — до 30 км на год. Необхідно також усунути норму про допустиме перевищення швидкості руху на 20 км/год. Все це ми пропонували при обговоренні змін до Правил дорожнього руху, але чиновники нас, на жаль, не почули.

Парковки-вбивці

— Найчастіше автомобілі припарковують на тротуарах і газонах, так що по деяких вулицях взагалі неможливо пройти. Що ви про це думаєте? — Це — варварство. Нещодавно департамент Державтоінспекції МВС України оприлюднив проект змін Правил дорожнього руху, який передбачає введення обмежень на облаштування парковок на тротуарах і проїжджій частині доріг. Іншими словами, влада нарешті звернула увагу на ситуацію, яка давно вийшла з-під контролю, особливо у великих містах. Через припарковані авто, численні рекламні конструкції, кіоски, літні майданчики кафе ходити пішки, наприклад, по Києву стає все важче. Ситуація в Харкові — не набагато краща. У кінцевому рахунку, через це все під колесами автомобілів гинуть люди, для яких не залишилося місця на тротуарах. — Що ж робити? — Переймати європейський досвід. Але справжній, а не вигаданий нашими чиновниками. Там проблеми вирішуються не за рахунок розширення паркувального простору, а навпаки — завдяки обмеженню місць для зупинки автомобілів, що дозволяє витісняти особистий автотранспорт з вулиць, знижувати кількість шкідливих вихлопів, боротися з заторами і т.д. Логіка дуже проста: міста побудовані для людей, а не для автомобілів, тому останнім не місце на багатолюдних територіях: на тротуарах, в пішохідних зонах, в історичних центрах. Пішохідний центр, де залишається лише необхідний мінімум громадського транспорту, а право проїзду мають тільки автомобілі швидкої допомоги, поліції та рятувальників — це стандарт для європейських мегаполісів. Останнім часом такі підходи дуже активно демонструє Львів, де місцева влада обмежує паркування в центрі міста і створює там пішохідні зони. До речі, ми запропонували харківській владі зробити те ж саме — створити пішохідну зону в історичному центрі міста, обмеженому вулицями Університетською та Квітки-Основ'яненка. Зараз там суцільна парковка. Чиновникам ідея начебто сподобалася, але з її реалізацією вони чомусь не поспішають. Можливо, чекають, коли на початку вулиці Пушкінської побудують підземний паркінг і буде куди прибрати припарковані автомобілі з центральної частини міста.

Місце смерті — зупинка

— За останні роки в Україні сталося кілька трагедій: люди гинули, здавалося б, на безпечних ділянках — зупинках громадського транспорту. Як уникнути цього? — Так, такі випадки не рідкість. 25 березня цього року в Дніпропетровську внаслідок зіткнення двох авто одне з них на величезній швидкості протаранило автобусну зупинку. В результаті п'ять осіб, котрі знаходилися там, у тому числі 9-річна дитина, загинули, шестеро отримали травми. 25 травня схожий випадок стався в Запоріжжі, де іномарка після зіткнення вилетіла на зупинку і травмувала 5 осіб. 13 липня в Харкові на перехресті проспекту 50-річчя СРСР і Салтівського шосе зіткнулися два легковики. Один з них вилетів на бордюр, перекинувся і збив трьох жінок, що стояли близько тролейбусної зупинки. Дві з них загинули. Обставини цих пригод дозволяють стверджувати: загибель людей на зупинках — це не тільки трагічна випадковість, а й результат безвідповідальності органів влади, які відповідають за будівництво, утримання та експлуатацію об'єктів транспортної інфраструктури. — У чому це проявляється? — Більша частина зупинок громадського транспорту споруджені з грубими порушеннями будівельних норм. Наприклад, є норматив, згідно з яким зупинки міського транспорту обов'язково повинні бути обладнані пішохідними огородженнями та іншими технічними засобами для забезпечення безпеки дорожнього руху. Ви бачили на наших зупинках такі пристосування?! Наша громадська організація, а також "Громадський союз захисту пішоходів" зверталися до прем'єр-міністра та інших посадових осіб з пропозицією провести обстеження всіх зупинок громадського транспорту в Україні щодо їхньої безпеки, переглянути будівельні норми і правила утримання таких об'єктів. Але отримали у відповідь лише відписки. Поки таке ставлення до причин трагедій буде спостерігатися — ніхто з нас не буде відчувати себе в безпеці, очікуючи приїзду трамвая чи автобуса...


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також