Партія «Свобода» почала сходити з політичної арени вісім років тому, коли на виборах 2014 року вона не змогла набрати «прохідні» п’ять відсотків голосів виборців. Тенденцію підтвердили наступні вибори — 2019-го «свободівці» отримали трохи більше двох відсотків. І це нормально — в сучасній Україні політичні сили з демонстративно радикальними націоналістичними гаслами ніколи не мали шансів на успіх.
Вони виконували інші задачі — лякали російськомовних обивателів своїм показовим «націоналізмом», відбирали голоси у більш поміркованих патріотичних сил та створювали потрібну «картинку» для московського телебачення, яке понад тридцять років лякало своїх глядачів «краважаднимі бендеравцамі». Вільно чи невільно партія «Свобода» виграла на початку двотисячних цей московський кастинг, далеко випередивши своїх попередників із УНА-УНСО. Справжній свій злет «Свобода» пережила з приходом у президенти Януковича — такої масованої і дорогої реклами не мав тоді ніхто, окрім Партії регіонів, для якої «Свобода» виявилася дуже зручним партнером. Щойно не стало Януковича, не стало і «Свободи» — партія повернулась туди, де і була до цього. Народ вже і забув, як виглядає той Тягнибок, який десять років тому невпинно переслідував нас своїм портретом на передвиборчих білбордах. Здавалося, на цьому історія завершена — «Свобода» виконала свою задачу і її час минув. Але щось підказує, що цю партію цілком можуть «реанімувати». На це вказують натяки, що йдуть від наближених до Зеленського політичних «аналітиків», які стали аж занадто регулярно позитивно оцінювати окремих «свободівців». Ці хлопці просто так нічого не кажуть — значить, вийшла команда перевірити реакцію людей на можливе повернення «Свободи» до політичного життя. Навіщо це Зеленському? Відповідь очевидна — попри те, що згадані вище «аналітики» стверджують про нульову підтримку Порошенка, сам чинний президент і досі дуже боїться переможеного ним 2019 року конкурента і тому намагається відштовхнути того від національно свідомих виборців. Здавалося, що Зеленський і сам здатен це зробити — він у нас нині найголовніший націоналіст! Але щось тривожить президента та його оточення, щось не дає впевнитись у тому, що українці на наступних виборах проголосують як у 2019-му. Що саме — не знаю. Їм видніше. І хоч до наступних виборів ще майже два роки, у Зеленського вже почали пошук «підстраховки» на той випадок, коли українці знайдуть йому гідну альтернативу. Можна, звісно, створити для цього декілька нових «націоналістичних» партій. Але зі «Свободою» якось надійніше — Янукович не дасть збрехати!