Досі я вважав цей феномен виключно українським. Бо лише в Україні, як я думав, було можливе найтісніше співіснування людей, що говорять різними мовами. Саме це явище стало понад шістдесят років тому приводом для виникнення естрадного дуету російськомовного Штепселя та україномовного Тарапуньки, які виконували репризи киянина Каневського, і яких московське начальство регулярно показувало по телевізору. Простакуватому Тарапуньці, якого грав артист Тимошенко, на сцені протиставлявся більш розумний та розважливий Штепсель, якого грав артист Березін.
Я тоді був зовсім малий і мене не дивували подружні пари, де чоловік говорив російською, а жінка – українською або навпаки. Таких родин у нашому місті було повно, до таких родин належали і мої батьки. І сварилися такі подружжя між собою зовсім не через мовні питання, а через те, через що завжди сварилися, сваряться і будуть сваритися жінки з чоловіками.
Для мене малого це було нормально – задумуватися про неприродність такого становища я почав набагато пізніше, вже у дорослому віці. Згодом, коли шлюби українців чи українок з іноземцями стали для нас звичними і буденними, такі подружжя вибирали для спілкування між собою якусь одну мову – або чоловік говорить мовою жінки, або жінка говорить мовою чоловіка, або вони спілкуються якоюсь третьою мовою, яку обидва розуміють. І при цьому обидва говорять з дітьми своєю рідною.
Чути щоб іспанець говорив з українкою іспанською, а українка відповідала українською, мені досі не доводилось. Тому я і вважав отой «тарапунькізм», який панував і досі панує в Україні, виключно нашим унікальним явищем. Аж поки не почув на вулиці польського міста діалог чоловіка і жінки, які гуляли з дитиною. Чоловік говорив польською, а жінка – російською. І робили вони це цілком звично, видно так і спілкуються завжди.
Тож виходить, що не лише ми, а й поляки не в змозі дати ради своїм російськомовним жінкам, які чудово розуміють польську, але не бажають нею говорити. Отак! Залишилось лише дочекатися поки у польській естраді не з’явиться польсько-російський дует гумористів чи гумористок, як колись у нас Тарапунька зі Штепселем. Буду тепер частіше заглядати на польські телеканали…
Микола НЕСЕНЮК.
