Прізвище Святослава Євтушенка добре відоме не лише в Рівному, а й за його межами. Хтось знає його як депутата міськради, інші — як координатора будівництва першого в Україні сміттєпереробного заводу, дехто — як людину з активною громадянською позицією. Нині Святослав Євтушенко, окрім політики та громадської діяльності, вирішив зайнятися наукою і став здобувачем на кафедрі міського будівництва та господарства в НУВГП. Про те, чому пов'язав своє життя з політикою, над чим працює зараз, як "занесло" в науку і які плани на майбутнє має — у розмові зі Святославом Євтушенком.
Святослав Євтушенко
— Розкажіть, з чого розпочалася ваша кар'єра?
— Я не вважаю, що те, чим я займаюся, — це велика кар'єра. Працювати почав, навчаючись в 11-му класі вантажником у ПП "Юність". Закінчивши навчання в школі, вступив до Національного університету водного господарства та природокористування на спеціальність "Міське будівництво і господарство". Навчання в університеті поєднував з роботою. Був муляром, інженером-будівельником, майстром, виконробом, проектантом. Брав участь у розробці сотень будівельних проектів на різному рівні управління не лише в Рівному, а й за його межами. У тому числі брав активну участь в організації будівництва Рівненського сміттєпереробного заводу.
— Вже більше року ви активно відстоюєте прийняття змін у законодавство, необхідних для відновлення роботи сміттєпереробного заводу. Чи є якісь зрушення?
— Петицію про відновлення роботи заводу підписали близько 40 тисяч рівнян, підтримали й громадські організації міста, низка місцевих рад, у тому числі й Рівненська міська рада. Наразі надійшла відповідь з Адміністрації президента та Кабміну, що вони розглянуть звернення міськради щодо запуску сміттєпереробного заводу. Та поки що жодних кроків вища влада не робить. Тому важко сказати, коли підприємство, яке може виробляти альтернативне паливо — замінник газу, запрацює як завод з переробки відходів, а не так, як зараз — як сортувальна станція.
— Ваша професійна біографія багато в чому пов'язана з екологічними напрацюваннями. Звідки інтерес до екології?
— Напевно, кожен, хто хоч раз був на рівненському сміттєзвалищі, не може бути байдужим до екології міста. Мені ж тема екології близька, тому й намагаюся запроваджувати різні екологічні ініціативи в Рівному. Свого часу першим у нашій області почав втілювати проект екологічного поселення, над чим працював впродовж кількох років. Згодом працював над будівництвом сміттєпереробного заводу, запроваджував нововведення у сфері вивезення сміття тощо.
— А над чим у цьому напрямі працюєте зараз?
— Наразі доволі гостро постало питання збереження нашої екології. Тому необхідно розвивати всі можливі напрями, аби зберегти навколишнє середовище. Нині те, що реально зробити, — це максимально перейти на альтернативне паливо, запроваджувати енергозберігаючі технології, роздільний збір та переробку сміття, збільшувати кількість пунктів прийому небезпечних відходів тощо. Все це намагаюся втілити у межах своїх можливостей. Кілька місяців тому в Рівному повноцінно запровадили систему роздільного збору сміття.
— У вашій професійній біографії в основному керівні посади, як так склалося?
— Як вже казав, починав свою роботу я з вантажника, муляра. А взагалі впевнений, якщо людина знає, до чого прагне, і працює над цим, то вона обов'язково досягне бажаного результату.
— Як ви потрапили у політику, чому вирішили стати депутатом?
— Можливо, смішно звучить, але депутатом вирішив стати у тролейбусі. Кілька років тому ми з другом їхали у тролейбусі і почали говорити про вибори, які саме проходили. Тоді й виникла ідея самому балотуватися на наступних. У 2010 році, будучи засновником обласного партійного осередку і першим номером у списку УДАРу, став депутатом міськради. Наразі я член депутатської групи "Рівне". А в лютому 2014 року очолив Рівненську міську організацію політичної партії "Народний рух". Адже вважаю, що Народний рух — це ідеологічна політична сила, а не тимчасовий проект, як чимало партій зараз. Особисто мені ідеологія та принципи цієї партії близькі, і я працюю над розвитком Народного руху на місцевому рівні. А депутатство для мене — це додаткове громадське навантаження, яке подобається.
— Що вам вдалося зробити за останній рік, будучи депутатом?
— У 2014 році я підготував низку суспільно-важливих звернень, був автором і співавтором проектів рішень, винесених на розгляд сесій міськради. Став ініціатором збору допомоги для бійців батальйону "Горинь", яку особисто доставляю у зону АТО. Також ініціював перейменування деяких вулиць Рівного з прорадянськими назвами на честь героїв, загиблих за Україну. Нині щодо цього питання було проведено опитування серед мешканців вулиць, які пропонується перейменувати. Крім того, цьогоріч був одним з ініціаторів створення єдиного рахунку на сплату комунальних платежів, який нині розвивається у Рівному. Також беру активну участь у розробці проекту велоінфраструктури в Рівному та підготовчій роботі для його реалізації. Зокрема, очолив комісію з розробки схеми облаштування велодоріжок у місті. Ще постійно працюю над благоустроєм міста, реагую на звернення мешканців і намагаюся допомогти їм у вирішенні питань, з якими звертаються. А взагалі ще є над чим працювати і до чого прагнути. Тому зараз, окрім депутатської діяльності, хочу зосередитися ще і на громадській.
— А звідки інтерес до громадської діяльності?
— Мені не байдуже, чим живе Рівне і що в ньому відбувається. А громадська діяльність дає можливість реалізовувати плани щодо розвитку міста і допомагати рівнянам. Зараз, наприклад, створюю громадську організацію. Вона покликана об'єднати свідомих, активних рівнян, яким не байдуже, чим живе наше місто.
— А чим ще займаєтеся зараз?
— Я став здобувачем на своїй рідній кафедрі міського будівництва та господарства у НУВГП, зараз пишу наукову роботу. Тема моєї дисертації безпосередньо пов'язана з комунальною галуззю, тому планую напрацювання по ній використовувати для подальшої роботи.
— Що найбільше приваблює у роботі?
— Постійно бути у русі, створювати, розвивати щось нове і бачити результати своєї роботи. Я люблю свою роботу, багато працюю і своїм працівникам створюю такий же ритм. Трапляється, йду з дому рано-вранці, коли дружина і діти ще сплять, а приходжу вночі, коли вони вже сплять. Буває, що й відпустки проводжу, працюючи з телефоном та Інтернетом.
— Як ви ставитеся до критики?
— Позитивно, якщо критикують конструктивно. Це стимулює рухатися далі.
— Чи є у вас життєве кредо?
— Якщо хочеш щось зробити — роби. Вважаю, що людину потрібно оцінювати за її вчинками, а не за розмовами і планами.
— А чого б хотіли ще досягнути?
— Напевно, щоб мені дали можливість завершити роботу над усіма розпочатими ініціативами. Також хочеться шукати нові шляхи розвиту міста, збереження екології та бути корисним своєму місту.
Записав Сергій ТКАЧЕНКО.
