Кілька поколінь наших співвітчизників напам’ять знають сцену зі старої кінокомедії, в якій студент Шурік у медичній масці робить щеплення «нехорошим хлопцям» за допомогою старих добрих скляно-залізних шприців. Сьогодні все це виглядає вже не так смішно, як багато років тому.
Починаєш розуміти високу дисциплінованість колишніх людей, які покірно і без жодних застережень підставляли власні сідниці людям у білих халатах. Тому що тодішні люди знали — щеплення справді захищає від смертельних захворювань. Це вже потім, за півстоліття після того кіно, діти та онуки «покоління Шуріка» стали дуже розумними і не вірять медицині. Вони вірять шарлатанам із телевізора та Інтернету, які вже який десяток років верзуть відверту маячню. І заодно допомагають фармацевтичному бізнесу звільняти дурненьких українців від зайвих і не дуже зайвих грошей. Навіть тепер, коли людство під загрозою смертельної хвороби, «жертви телевізора» продовжують шукати рецепти у всяких російськомовних вусанів. Нічого, мине небагато часу і всі вони будуть мріяти про те, щоб до них в оселю увірвалися мужики у білих халатах, аби зробити рятівне щеплення. Але цього не буде. Хоча б тому, що до житла більшості сучасних українців танком не заїдеш. Та навіть коли ми усі відчинимо навстіж наші «броньовані» двері, чарівники зі шприцами туди не підуть. Немає вже тих чарівників. Усі по платних кабінетах. Щось не чути, до речі, тих, хто верещав про нашу неминучу загибель від медичної реформи. Десь пропали всі вони в одну мить. Тому що між страшилками з телевізора та реальною загрозою життю немає нічого спільного. Так само як немає нічого спільного між «медиками» з телевізора та реальними лікарями і медсестрами, які щодня приймають на себе людський біль та страждання. Як же хочеться опинитися на мить у старому кіно, де Шурік поспішає на допомогу з півлітровим шприцом! На жаль, це неможливо. І не тому, що не існує «машини часу», аби повернутись у минуле, а тому що той Шурік із кіно насправді вколов «нехорошим хлопцям» не рятівну вакцину, а снодійне, після якого ті прокинулись вже на лаві підсудних. Якби ж той Шурік під’їхав тепер у халаті та масці до нинішніх наших політиків із тим же результатом! Скажете, що це все даремні мрії? Сам знаю, а все одно очікую на Шуріка.
