Кажуть, що творча особистість — творча у всьому. Колишній концертмейстер, рівнянка Тетяна Черняховська належить до цієї категорії людей. Її квартира — справжній музей репродукцій полотен відомих художників. Тут є і Леонардо да Вінчі, і Мaне, і Ван Гог, і Клімт. Тільки свої репродукції майстриня виконує не фарбами, а… хрестиком. Окрім того, вона ще в’яже спицями та гачком вигадливі шапки та шарфи, а також ляльок.
— Мабуть, любов до вишивання мені передалася від мами, яка вміла і вишивати, і в’язати, і ткала, і пряла, — пригадує вишивальниця. — Проте серйозно зайнятись цим дала мені поштовх моя подруга Людмила Цимбалюк. У неї вдома висіло безліч картин. Ми взялися вишивати разом, ділилися цікавими схемами, яких на той час був дефіцит. Спершу майстриня бралася за неважкі схеми вишивання, та згодом перейшла на більш складні з використанням великої кількості відтінків. — Я обираю або оригінальні, або класичні схеми. До останніх відносяться полотна відомих художників. За них мало хто береться, бо вони досить складні, проте я люблю класику, тому що в кожній такій картині закладена ідея, сюжет, — пояснює п. Тетяна. — В дитинстві я дуже хотіла навчитися малювати. Обожнювала переглядати по кілька разів книжки з казками, які на той час ілюструвалися саме картинами відомих художників. Проте згодом обрала більш, як мені тоді здавалось, перспективну професію музиканта. Але я ні про що не шкодую. Я таки навчилася малювати… хрестиком. Щоправда, вишиті репродукції, зізнається Тетяна Черняховська, мають і авторський характер: — Я можу додати кольорів, хоча, звісно ж, звіряю роботу з оригіналом, який завжди у мене перед очима на підставці для нот. Взагалі ж кожна вишита робота має енергетику людини, яка її вишивала. Наприклад, знайома дала мені нитки, полотно і конкретну схему вишивки. На запитання, чому вона хоче, щоб саме я вишила картину, відповіла, що хоче, щоб картина випромінювала саме мою енергетику. Вважаю, що вишивати можуть тільки хороші люди. Я, наприклад, не можу цього робити, коли хворію чи маю поганий настрій. Проте сам процес вишивання — заспокійливий і допомагає розслабитися. Хоча бувають і винятки. Наприклад, якось я вирішила вишити «Набросок» Леонардо да Вінчі, який зображав дівчину. Далася вона мені важко — на серці постійно був якийсь сум, тягар, весь час хотілося плакати. Згодом я дізналася, що дівчина з картини в житті була сиротою. Художник зобразив її у той період життя, коли вона була нещасною. Я намагаюся не вишивати сумні картини і перш ніж братися за якусь, хоч трішки дізнатися про неї. Саме тому, до речі, я не можу вишивати Шевченка — надто важко. Роботу над картиною майстриня розпочинає з фону, а вже потім переходить на обличчя людини. Вишиває вона, як тільки з’являється нагода і натхнення. — Вишивання — як музика. Тут теж потрібне натхнення, — стверджує п. Тетяна. — Я можу встати посеред ночі й сісти за роботу. Люблю працювати о п’ятій ранку, коли навколо — тиша. Чоловік вже звик до цього і ставиться з розумінням. Якщо інші думають, як купити золотий ланцюжок чи обставити кухню новими меблями, то я думаю: от би нову схемку придбати і швидше додому, щоб почати її вишивати. Я краще економитиму на одязі, але куплю собі хороші, якісні нитки. У Тетяни Черняховської є власний сайт з фотографіями робіт. Вона мала і персональну виставку у Рівному. Її картини зрідка можна побачити у художніх магазинах. Говорячи про вартість своїх робіт, п. Тетяна зауважує: — Мої роботи — для тих, хто їх розуміє і цінує. Я не продаю їх людям, які просто хочуть затулити моєю картиною діру в стіні. Я вишиваю дрібним хрестиком, тож іноді людина навіть думає, що це намальовано. Звісно, моя робота коштує недешево, тому що вважається, що чим дрібніший хрестик, тим вишивка цінніша. Хоча, чесно кажучи, добре й не орієнтуюся у сьогоднішніх цінах, тому що не прагну продавати свої картини. Знаю, що три роки тому один хрестик коштував 15 копійок. Відтоді ж зросла вартість і ниток, і тканини, і роботи. Сьогодні тільки собівартість вишитої картини буде не менше 800 гривень. Також ціна на таку роботу залежить від її розміру та кількості використаних кольорів ниток. Маленька за розміром картинка коштуватиме 700 гривень. А щодо репродукцій відомих полотен, то вони найдорожчі — від тисячі доларів. Принаймні такі ціни я зустрічала. Вчить вишивати п. Тетяна і свого п’ятирічного внука Данила. — Я даю йому дуже прості схеми, часто сама їх і малюю. У нього, як на його вік, непогано виходить, — радіє майстриня. — Сама ж зараз вишиваю картину під назвою «Прибуття потяга», де багато деталей і потрібно використати 85 відтінків ниток. Робота складна, та я вже половину встигла вишити.
