Через брак коштів та прагнення зробити власну продукцію більш дешевою і доступною для споживачів, деякі підприємства можуть вдатися до нечесних дій і знижувати вартість продукції за рахунок зниження її якості. І одного разу споживач, купуючи звичний для себе продукт, може знайти під упаковкою зовсім не те, що очікував, а дешевий аналог з цукрозамінниками, консервантами і т.д. Наскільки це серйозна загроза та як споживачу не потрапити у пастку неякісного сурогату, ми запитали у Валентини Микусевич, директора з якості одного з найбільших національних виробників харчової промисловості.
— Чи підвищився ризик для споживача придбати неякісний товар? — Криза сьогодні дійсно впливає на харчову галузь. Найбільше її вплив відчувають невеликі підприємства та ті, хто не мав запасів сировини. На мою думку, «підприємства одного дня» будуть переходити на менш якісну сировину. Наприклад, в напоях замість цукру можуть використовувати цукрозамінники. Це дозволить знизити собівартість, але ж це вплине і на якість та смакові показники. Коли напій виготовлений на цукрозамінниках, від нього дере у горлі, багато такого напою не вип’єш. Крім того, напої з цукрозамінниками не всім підходять. — Чи потрібно саме зараз посилювати вимоги до якості харчових продуктів? — Нині готується новий ДСТУ з маркування продукції. Але, на мою думку, там є багато неточностей та непотрібних вимог. Наприклад, документом передбачено, яким розміром шрифту потрібно писати літери на упаковці і т.д. Я вважаю, що інформація на етикетках насамперед повинна бути достовірною та подаватися доступною для споживача мовою. А що стосується більш суворого контролю, то слід звертати увагу не тільки на маркування, а й на вміст продукту, бо можна зробити дуже гарну етикетку та гарну упаковку, гарно написати недостовірну інформацію і подавати споживачам як добрий продукт. — А чи повинні торговельні мережі, зі свого боку, контролювати якість продукції, яку вони реалізують? — Торговельна організація має вимагати від виробників та постачальників продукції сертифікат якості та сертифікат відповідності. Тільки тоді ми зможемо довіряти їм. Але якщо ви в супермаркеті попросите показати сертифікат якості на продукт, я боюся, що вам його на кожен продукт не дадуть. Я кілька разів приходила у супермаркети, вимагала сертифікати якості та відповідності, і мені їх ніхто не давав. — А як споживач може самостійно визначити, що є якісним продуктом, а що — сумнівної якості? — Я можу порадити, щоб споживач, коли бере продукт, дивився, чи сертифікований цей продукт, чи ні — це все вказується на етикетці. Є надія, що ці дані перевіряють контролюючі органи і звіряють їх зі своїми даними. — Тобто споживач завжди має покладатися лише на себе у виборі продуктів для свого споживання? — Сьогодні саме так.
