Все більше дітей шкільного віку вже не ходять до школи. Вони їздять. Не на колгоспних автобусах із віддалених хуторів до сільської школи, а на авто своїх батьків через центр міста. Авто, все частіше, службових, тобто тих, якими керує не батько чи мати школяра, а просто водій, у якого робота така. Водночас у газетах та журналах, тих, що без новин, а з розповідями «із жизні звьозд», все частіше пишуть про маніяків, які нападають на маленьких хлопчиків та дівчаток, що йдуть самі до школи чи, навпаки, зі школи. Саме тому, стверджується у публікаціях, за кордоном взагалі забороняється відпускати школярів із дому самих. Це правда. Сам бачив у різних країнах дитячі майданчики і школи, які оточені високими парканами, замикаються на замок та охороняються тими, кому це належить робити. Діти там і справді самі вулицями не ходять.
Все більше дітей шкільного віку вже не ходять до школи. Вони їздять. Не на колгоспних автобусах із віддалених хуторів до сільської школи, а на авто своїх батьків через центр міста. Авто, все частіше, службових, тобто тих, якими керує не батько чи мати школяра, а просто водій, у якого робота така. Водночас у газетах та журналах, тих, що без новин, а з розповідями «із жизні звьозд», все частіше пишуть про маніяків, які нападають на маленьких хлопчиків та дівчаток, що йдуть самі до школи чи, навпаки, зі школи. Саме тому, стверджується у публікаціях, за кордоном взагалі забороняється відпускати школярів із дому самих. Це правда. Сам бачив у різних країнах дитячі майданчики і школи, які оточені високими парканами, замикаються на замок та охороняються тими, кому це належить робити. Діти там і справді самі вулицями не ходять. Та це не від маніяків. Їх не настільки багато, щоб всі люди жили від страху за гратами. Так, не тільки діти, а всі люди. Бо маніякам не тільки діти подобаються, а й дорослі й навіть пенсіонерки . Кого нині здивуєш зґвалтуванням сімдесятилітньої жінки п’яним односельцем, який, разом із більшістю своїх сусідів, стає маніяком кожного вечора після якоїсь там чарки поруч із маніячками, котрі на рахунок чарки теж не відстають. У цих вітчизняних «маніяків» теж є діти. Їх ніхто і ніколи не повезе до школи на авто. І взагалі навряд чи поцікавиться, чи була дитина у школі, чи щось інше ввесь день робила. Такі діти є не тільки у нас, а всюди. Це вони, нікому не потрібні, тиняються цілими днями по базарах та майданах міст і сіл усього світу, від Бразилії до Узбекистану. Саме від них захищають дітей всі інші, замикаючи та охороняючи школи та дитячі майданчики. Для нас це все поки не дуже звично. Ті, кому за тридцять, виросли у країні, де всі діти були рівні, ходили в однакові школи, давилися однаковими котлетами у шкільних їдальнях, курили цигарки у туалетах, підкладали кнопки на стілець вчителям і займалися іншими дитячими справами. Діти тодішнього начальства вчилися разом з усіма, бо начальству тоді слід було жити зовні скромно, так як і решті «трудящих». Коли ж «трудящі» перетворилися у власників та їхніх найманих працівників, іншими стали і їхні діти. Хто скаже сьогодні, що всі діти рівні? Сьогодні, коли у сім років одні діти порівнюють відпочинок на закордонних морях, а інші смалять біля базару цигарки на голодний шлунок? У Рівному цього ще немає, а у столиці абсолютно всі загальноосвітні школи вже обнесені високими парканами, охороняються спеціальними службами та замикаються увечері майже як ощадкаси. Буде це і в нас. Пізніше. Коли багаті люди остаточно переселяться у котеджні містечка і вчитимуть своїх дітей в окремих «ліцеях» і «гімназіях». Чому в лапках? Тому що знання, отримані за гроші, поки що майже нічим не кращі за безплатні. Тому що поки що наші багаті люди та їхні «елітні» діти трохи смішні у своєму цілком нормальному бажанні купити освіту. Нинішня освіта за гроші, й середня, і вища, поки що гірша за колишню безплатну. Гроші ще не запрацювали в освіті по-справжньому. Зате гроші запрацювали навколо освіти. Добре вдягнуті учні й учениці нинішніх «гімназій» — предмет майже тваринних заздрощів їхніх бідних однолітків. Заздрощі все частіше переходять у ненависть, яка у дитячому віці страшна. Не від міфічних маніяків охороняють нинішні багаті своїх дітей-школярів, а від таких самих дітей, які не мають можливості їздити до школи на авто. Сучасні дівчата, які з трьох років мріють про нелегку працю фотомоделей, а трохи пізніше марять долею «жон алігархов», сучасні хлопці, які не знають, сильними їм треба бути чи розумними, ще не розуміють, в якому часі вони живуть. Не розуміємо цього і ми, не помічаючи, що колишнє життя, в якому були розумні хлопчики та гарні дівчатка, назавжди минуло. Тепер хлопчики та дівчатка бувають або багатими, або ні. І вже з дитинства починають захищатися одні від одних. На все подальше життя.
