З п’яти народних депутатів, які в тій чи іншій мірі мають відношення до Рівненщини, двоє мають житло в столиці, отримане від Верховної Ради, щоправда, ще за час попередніх каденцій. А троє уже чотири роки винаймають готельні номери за рахунок бюджету. Їхня прописка — готелі «Україна» та «Київ». Більшість — у готелі «Київ», в якому проживання в однокімнатному номері коштує 400 грн. за добу, а у двокімнатному — 480 грн. Загалом за період каденції шостого скликання Верховної Ради, з листопада 2007 року і по цей час, витрати на проживання депутатів у готелі становили… 68 мільйонів 305 тисяч гривень. Ми поцікавились думкою депутатів щодо доцільності витрачання таких сум на оренду дорогих готельних номерів.
Коментарі Віктор Матчук, народний депутат від партії «Наша Україна»: — У готелі «Київ» у мене є однокімнатний номер. Зупиняюсь в ньому, коли приїжджаю на сесії Верховної Ради. Решту часу я проводжу в Рівному. Відверто кажучи, коли вперше дізнався. скільки Верховна Рада України витрачає бюджетних коштів на оренду одного такого номера в місяць — жахнувся. Я написав заяву з проханням виділяти мені наполовину менше від місячної вартості такого готельного номера коштів, щоб міг сам винайняти в Києві житло. Мені відмовили. Квартиру, що гарантована мені статусом народного депутата, або грошову компенсацію на її придбання я не отримував. Якби постало це питання, то я б від цих преференцій відмовився б. Є ті, хто потребує більше за мене. На мою думку, надавати житло в постійне користування або гроші на придбання квартир народним депутатам — це зайве витрачання бюджетних коштів. Власне, як і оренда готельних номерів. Достатньо було б звести будинок і надавати в ньому службові квартири, які депутати облаштовували б на власний розсуд. Закінчився термін роботи в парламенті — звільни квартиру для іншого депутата. Сергій Кошин, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко: — Я отримав двокімнатний готельний номер, оскільки проживаю в ньому зі своєю сім’єю. Зі 138 номерів, які винаймаються для народних депутатів, постійно проживає в готелі менше половини. Ті ж, хто справді проживає в готелі, підтримують дружні стосунки, як в студентському гуртожитку. Можемо позичити один в одного сіль чи хліб або разом повечеряти. Там немає політичного розрізнення. Загалом, депутати нашого скликання ні квартир, ні компенсації на їхнє придбання не отримували. Минулого року 17 депутатів згідно з чергою отримали службове житло, але в ньому не проживають. У тих квартирах досі не зроблено ремонт. Моя думка, яку, до речі поділяють більшість колег-депутатів, оптимальним варіантом було б службове житло на період роботи депутата у Верховній Раді. Знаю, що це питання опрацьовується. В комітетах вже порушувалось питання про виділення коштів на розробку проекту спорудження такого будинку. Де саме він буде і коли почнуть будувати — ще невідомо. Юрій Прокопчук, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко: — Я навіть не писав заяву на отримання житла чи грошей на компенсацію за його придбання. Свого часу Юлія Тимошенко поставила умову, що ніхто з нашої фракції в парламенті на це не претендуватиме. Живу в готельному номері. Спочатку жив в однокімнатному. Менше року тому отримав трошки більший за розмірами з ремонтом. Давати депутатам житло в постійне користування або грошову компенсацію на придбання квартир недоцільно. Потрібно побудувати службове житло. Як варіант заохочення можна було б його передавати в постійне користування депутатам, які пропрацювали у Верховній Раді, наприклад, три каденції. Це був би вихід із ситуації, оскільки життя в готелі чимось подібне до гуртожитку або військової казарми. Микола Шершун, народний депутат від Народної партії: — Свою квартиру отримав ще коли був народним депутатом четвертого скликання. Тож готельний номер мені не потрібен. Хоча знаю таких колег, які житлом забезпечені, але і від готельного номера не відмовились. Винаймати готельні номери обходиться бюджету дорожче, ніж придбання квартири. За рік оренди такого номера можна придбати квартиру. Одна ж каденція роботи народного депутата в парламенті триває п’ять років. Як варіант можна було б побудувати депутатське містечко, в якому надавати народним обранцям службові квартири. Все ж депутатам теж потрібно десь жити. Павло Сулковський, народний депутат від Партії регіонів України: — Я працюю у Верховній Раді вже три скликання. Спочатку теж жив у готелі. Я розумію, що люди були б задоволені, якби депутатів взагалі переселили у намети, але це не вихід. Вважаю, що депутат має жити в нормальних умовах, а не тіснитись в однокімнатному номері з дітьми та дружиною, наче в гуртожитку. Якби постало питання про будівництво службового житла для депутатів — голосував би за нього. Свою трикімнатну квартиру отримав вісім років тому. Взагалі, питання забезпечення житлом депутатів порушується журналістами щороку. В цьому немає нічого нового і воно вже всім набридло.
