Стежити за дотриманням стандартів виготовлення продукції, досліджувати її якість, контролювати точність вимірювальних приладів покликані працівники державного підприємства «Рівнестандартметрологія». З нагоди Міжнародного дня стандартизації про особливості роботи підприємства, послуги, які воно надає, розповідає генеральний директор ДП «Рівнестандартметрологія» Анатолій Камінський.
— Наше підприємство діє з 1939 року. Правда, у різні роки воно називалося по-різному. Приміром, одна з перших назв була «Повірочна палата мір та ваг в місті Ровно». Нині ДП «Рівнестандартметрологія» є територіальним органом Держспоживстандарту і виконує функції держави у сфері стандартизації, метрології, сертифікації. — Розкажіть детальніше про ці функції. — Раніше уся продукція виготовлялася лише за державними стандартами. А тепер підприємцям законодавством дозволено імпровізувати, змінюючи рецептуру, тобто випускати продукцію за власними технічними умовами (ТУ). Проте держава все ж контролює «фантазії» виробників, а тому ТУ обов’язково повинні бути перевірені та пройти державну реєстрацію у нас. Також ми можемо при необхідності надати методичну допомогу підприємцям щодо розробки, погодження та реєстрації технічних умов і технологічної документації на виготовлення продукції. З метрологією — наукою про виміри — ми маємо справу щодня, починаючи від розрахунків за електроенергію, газ, тепло і закінчуючи лікуванням у медичних закладах. На базі ДП «Рівнестандартметрологія» створено метрологічний центр, який здійснює державний метрологічний контроль. Це повірка приладів, тобто встановлення їхніх метрологічних характеристик, державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), їхнє калібрування, атестація вимірювальних лабораторій. У метрологічному центрі погоджують переліки засобів вимірювальної техніки, надають методичну, консультаційну допомогу тощо. За останні роки діяльність метрологічної служби значно розширилась. Першими у регіоні ми розпочали робити повірку таких приладів, як алкотестери. Зайнялися повіркою барометрів і люксметрів — приладів, які застосовують санітарно-епідеміологічні станції для контролю атмосферного тиску та освітлення, а також цифрових фотометрів — приладів для контролю гальмівної системи «Ефект», кондуктометрів — приладів для вимірювання електропровідності. Значно збільшився обсяг робіт з державного метрологічного контролю на Рівненській АЕС. До кінця року плануємо освоїти повірку офтальмологічних приладів (діоптриметрів і авторефрактометрів), які використовуються і в лікарнях, і в центрах оптики. Щороку в діяльність метрологічного центру ми інвестуємо значні кошти, на які купуємо необхідне оснащення, еталонне та допоміжне обладнання. Немалих витрат вимагає й утримання еталонів, кількість яких сягнула понад 540 одиниць. ДП «Рівнестандартметрологія» — також єдина в області організація, яка має право проведення робіт із сертифікації продукції та послуг. Ми сертифікуємо харчові продукти, нафтопродукти, будівельні матеріали, посуд, готельні послуги та послуги харчування, транспортні засоби, сільськогосподарську техніку, велосипеди, дитячі візки, іграшки, меблі, косметику тощо. Наявність сертифіката підтверджує відповідність продукції і свідчить про те, що вона якісна та безпечна. До речі, наш сертифікаційний центр здобув авторитет не лише серед місцевих, а й серед закордонних виробників. Так, останнім часом за сертифікацією до нас зверталися 4 виробники будівельних матеріалів з Польщі, 2 — з Німеччини, 1— з Великобританії. А ось щоб нашим виробникам було легше вийти на західний ринок, ми пропонуємо здійснення сертифікації системи управління. Наявність сертифіката на системи управління якістю є однією з основних умов тендерів з постачання продукції на західні ринки. Зокрема, європейські підприємства поділяють своїх постачальників на три групи (причому різниця закупівельної ціни в них істотна — до 15%): абсолютно надійні (наявна сертифікована система управління якістю), відносно надійні (система управління якістю на етапі впровадження), ненадійні (система управління якістю відсутня). — Досі ми говорили про послуги, які ви надаєте підприємцям і підприємствам. А що можете запропонувати пересічному громадянину? Приміром, він може перевірити у вас якість придбаної продукції? — Якщо у людини є зауваження до якості продукції, вона може звернутися в управління у справах захисту прав споживачів, з яким у нас є угода про співпрацю. Спеціалісти УЗПС проводять перевірку, відбирають зразки продукції та направляють до нас на випробування і за їхніми результатами застосовують санкції до виробника неякісної продукції. — За випробуванням якої продукції найчастіше до вас звертаються з управління захисту прав споживачів? — З управлінням наша лабораторія почала працювати з вересня. Адже лише цього року держава виділила кошти на дослідження якості продукції. Втім, уже були звернення щодо перевірки якості круп, згущеного молока, ковбас та ін. — І що вдалося виявити? — Приміром, у вівсяних пластівцях виробництва ВАТ «Геркулес» (Росія), ТзОВ «Млин» (Кривий ріг), ПП «Бест Трейд Продакшн» (Харків) та пшеничній крупі «Артек» від ТзОВ «Рідний продукт» (Дніпропетровська область) виявили завищений вміст сміттєвих домішок. У згущеному молоці ПАТ «Ічнянський молочноконсервний комбінат» (м. Ічня Чернігівської області) виявився рослинний жир. У ковбасі «Сервелат» від «Кременчукм’ясо» був завищений вміст вологи. — Чи може споживач звернутися в лабораторію за перевіркою продукції з власної ініціативи? — Може, але немає сенсу. У лабораторії нема важелів впливу на виробника неякісної продукції. Це функція управління захисту прав споживачів. Окрім цього, дослідження не безкоштовні. Інколи дорожчі за сам продукт. Наприклад, щоб перевірити масло лише на відповідність смаку та запаху, треба заплатити 15 гривень. А дослідження його за всіма показниками обійдеться у 400 гривень. — Чим ще займається випробувальний центр? — Здійснює дослідження з метою сертифікації продукції. Він має право проводити випробування будівельних матеріалів та виробів із них, мінеральних добрив, посуду, тютюнових виробів, миючих і косметичних засобів, технологічного обладнання для харчової та м’ясо-молочної промисловості та торгівлі, паркету, фанери, дерев’яних плит та ін. Випробувальний центр також надає послуги приватним підприємцям та підприємствам, у яких немає власної лабораторії перевірки якості продукції і на основі цього виробник видає свідоцтво про якість. Найчастіше за цим до нас звертаються виробники хлібобулочної продукції, макаронних виробів. А ось такі великі виробники хлібобулочної продукції, як ТОВ «Хлібодар», ВАТ «Поліссяхліб» роблять у нас дослідження лише за показниками безпеки продукції. Тобто перевіряють її на вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів. Ми можемо робити всі дослідження у великому обсязі. Маємо для цього й хорошу технічну базу, і кваліфікованих працівників. — Що б ви порекомендували споживачу, щоб захистити себе від неякісної продукції? — Насамперед уважно читати написи на етикетці. Часто виробники під знайомою нам з дитинства упаковкою ховають зовсім не той знайомий з дитинства продукт. І тільки напис може вберегти від розчарування. Приміром, до нас звернувся споживач зі скаргою на плавлений сирок, оскільки він на смак видався йому схожим на мило. Втім, на упаковці, на яку спокусився споживач, бо була схожа на йому відому з дитинства, було зазначено, що це не сирок, а сирний продукт. А він відрізняється від сирка, оскільки у його складі — рослинні жири. Звісно, буває на ринку і фальсифікована продукція, яку зовні важко відрізнити від оригіналу. Найбільше фальсифікують масло: пакують в упаковку відомих брендів звичайний спред. У нас є апаратура, яка виявляє фальсифіковане масло. Але відбирати на дослідження його може управління у справах захисту прав споживачів, а не ми. — Чи багато неякісної продукції було виявилено серед досліджених лабораторією ДП «Рівнестандартметрологія» зразків? — З понад 800 зразків, які перевірили з початку цього року у випробувальному центрі, 10% були бракованими. Але це не означає, що й на ринку 10% браку. Його може бути й більше, тільки не весь потрапляє на дослідження до нас.
