Одержати багато грошей із повітря, запросто так, задурно і так далі було, є і завжди буде заповітною мрією усього людства. Немає на світі жодної людини, яка б не мріяла знайти в один прекрасний день купу грошей і потім ці гроші витрачати у необмеженій кількості. Навіть у глухі часи соціалізму, коли нічого не можна було купити, маленькі діти, не кажучи вже про дорослих, розуміли, що за великі гроші можна купити усе.
Одержати багато грошей із повітря, запросто так, задурно і так далі було, є і завжди буде заповітною мрією усього людства. Немає на світі жодної людини, яка б не мріяла знайти в один прекрасний день купу грошей і потім ці гроші витрачати у необмеженій кількості. Навіть у глухі часи соціалізму, коли нічого не можна було купити, маленькі діти, не кажучи вже про дорослих, розуміли, що за великі гроші можна купити усе. Хоч Леніна із мавзолею винести, був у ті часи такий анекдот. Здебільшого про шалені гроші нізвідки марять діти чи підлітки. Чим досвідченішою стає людина, тим менше місця залишається в її думках для мрій про несподіване багатство. Але подумки, десь там усередині, це живе у кожному з нас завжди. Навіть найпрагматичніший реаліст хоч раз у житті купував лотерейний білет у надії одержати виграш. Отож коли є попит, є пропозиція. Коли є достатня кількість людей, які хочуть після смерті потрапити до раю, для їхнього обслуговування завжди будуть готові священнослужителі тої релігії, через яку клієнт збирається відправитись у потойбічне життя. Однак більшість із нас прагне раю тут і зараз. Більшість із цієї більшості влаштовує собі цей рай шляхом споживання горілки, що, як показала практика, є контрпродуктивним. Голова на ранок болить, гроші постійно закінчуються, рідні не завжди цим твоїм раєм задоволені. Тому поруч із постачальниками раю у пляшках різної місткості свій бізнес роблять постачальники раю, які обіцяють швидкий та легкий заробіток. У веселі дев’яності роки ми пережили кілька масових епідемій легкого заробітку. Неперевершеною досі кульмінацією процесу став сумнозвісний МММ, купувати акції якого агітував із телеекрана герой на прізвище Голубков. Купи — розбагатієш! Чим усе закінчилося, усі добре пам’ятають. Наслідувачі Голубкова ще упродовж кількох років вичищали кишені наших бідних співгромадян, які завжди десь брали гроші на оці всі акції і таке інше. Згодом усе стало простіше. Народ поніс гроші у гральні автомати. Причому так інтенсивно, що автомати ці довелося трохи приховати. До того ж там, де вони заховані, антураж такий, що… Коротше — бізнес цей дуже специфічний. А бажання одержати гроші надурняк у народу нікуди не поділося і не могло подітися. Тож тепер нам усім пропонують грати на біржі. Купувати-продавати акції й одержувати від цього прибуток, не встаючи від комп’ютера. Слово знайоме — акції, правда? Слово це має кілька значень. В одному значенні акції — це такі цінні папери, володарі яких можуть претендувати на майно та прибутки того чи іншого бізнесу. Заробляти на цьому набагато складніше, ніж піднімати в небо сучасний літак. І заробляють на цьому по-справжньому не так багато людей. Усі інші — програють. Так само, як і в лотереї, де у всіх рівні шанси виграти і програти. Окрім того, хто цю лотерею проводить. Той залишиться у виграші завжди. Так і тепер, як мені здається, автори заманухи із тим Форексом своє одержать. Причому абсолютно справедливо. Якщо є люди, що вірять у легкий заробіток, мають бути ті, хто дасть їм можливість переконатися, що це неможливо. Не безплатно, звісно, переконатися. Тож успіхів вам у грі на біржі з тим Форексом і привіт від Голубкова.
