Дев'ять місяців Олексій Муляренко очолює Рівненську облдержадміністрацію — попри те, що вже давно говорять про його звільнення. Очевидно, й сам п.Муляренко не був впевнений у тривалому своєму головуванні, бо на всяк випадок мандат депутата міської ради навесні не здав. Чутки про його ймовірну відставку виникали час від часу протягом останніх місяців.
Олексій Муляренко у своєму кабінеті
— Те, що йду з посади, — не більш ніж чутки, які мене самого здивували, - зізнався Олексій Муляренко під час інтерв'ю. — Нікуди поки не планую переходити. Якщо мій роботодавець, президент, вважатиме, що своє відпрацював, мені, думаю, про це скажуть.
— Говорять також, що ви вже готуєтеся до чергових виборів міського голови Рівного.
— Рано поки казати, думаю, вони відбудуться не раніше 2019 року.
— Нещодавно посеред дороги в Острозькому районі пограбували сім'ю підприємців, на Поліссі стріляють мало не через день, кількість нелегальної зброї в області зростає. Ви взагалі контролюєте процеси, які відбуваються на Рівненщині?
— Звісно, контролюю. Мене непокоїть ситуація, яка є на Рівненщині. Але наша область — не виняток. Можливо, у нас є якісь свої особливості, якщо ми говоримо про бурштин, але у Житомирській області, наприклад, криміногенна ситуація набагато гірша. Щодо зброї, то в країні йде війна. У мене в посадових обов'язках такого пункту, як контроль за обігом зброї, немає. Для цього у нас є і СБУ, і військовослужбовці, і поліція.
— І вони справляються зі своїми обов'язками?
— Мав жорсткі розмови із силовиками. Але нині немає підстав вимагати, аби когось із керівників силових органів на Рівненщині звільнили. У поліції — новий начальник, видається активною людиною, у прокуратурі теж новий керівник плідно взявся за роботу. У нас досить хороша співпраця, спілкуємося віч-на-віч щотижня, не враховуючи телефонних розмов.
— Оцініть свою діяльність на посаді голови за ці дев'ять місяців. Що вам не вдалося зробити?
— Мабуть, краще нехай оцінку моїй діяльності дадуть інші люди: журналісти, експерти. Втім, за внутрішніми відчуттями, 2016-й був досить плідним. Фінансування було, може, не в таких обсягах, як хотілося б, але ми завершили кілька довгобудів, почали будувати нові школи, відкрили кілька дитсадків, запустили аеропорт. Щодо того, що не вдалося, то не отримали від Міноборони Тараканівський форт. Просто процес затягнувся. Найближчим часом, сподіваюся, міністерство і Кабмін підпишуть потрібні документи про передачу всього майнового комплексу форту, включно з 64 гектарами землі..
— А те, що в області загострюються конфлікти навколо видобутку бурштину, ви не вважаєте своєю невдачею?
— Не вважаю. Хіба частково. Для того, щоб впорядкувати ситуацію з бурштином, нам потрібні правила гри — закон або принаймні постанова уряду як проміжний варіант.
— Як голова ОДА ви лобіювали вирішення цього питання у Києві? Якщо так, то яку відповідь отримували?
— «Поки що в роботі». Брав участь у засіданні комітету парламенту, який вирішував, як врегулювати питання видобутку бурштину в країні. Від ОДА ми надавали свої рекомендації, й дуже сподіваюся, що наші пропозиції врахують в остаточній версії закону про видобуток бурштину.
— Ви ще думаєте, що за нього проголосують? Його ухвалення відтягують вже два роки.
— Не два, а вже цілих десять. Але логіка мені підказує, що ті події, які відбулися у Старому Селі на Рокитнівщині та в Олевську на Житомирщині, мають прискорити прийняття.
— Ви готові їхати особисто у Старе Село?
— Якщо буде потрібно. Наразі там справляється голова РДА.
— Під час інтерв'ю, яке ви давали нашому виданню після призначення вас на посаду, ви зазначали, що на той час ще не розібралися достатньо у питанні про незаконний видобуток бурштину. Тепер голова ОДА знає, що має робити і хто на Рівненщині «кришує» незаконний видобуток?
— Не може за всі питання відповідати голова адміністрації. У нас є поліція й СБУ. Так, я координую їхню діяльність, але це фаховий обов'язок правоохоронців — наводити порядок. Я звернувся з листом до міністра внутрішніх справ з проханням повернути оперативний штаб та Національну гвардію, аби вони стримували ситуацію на Поліссі, поки не буде врегульовано питання на законодавчому рівні. Я — не чарівник. Поки в землі закопані гроші, місцеві їх, звісно, намагатимуться дістати. Поки немає законодавства, ми не можемо просто забороняти видобувати бурштин, тим більше, що й серйозна відповідальність за це не передбачена. Можемо тільки ловити порушників, а потім відпускати. А це надзвичайно неефективна робота.
— Ви зустрічалися з бурштинокопачами?
— Так, вони приїздили до мене, говорили, що це їхня земля, а тому діставатимуть з надр все, що там лежить. Я їм говорив те саме, що і вам.
— Ви підтримуєте ініціативу деяких народних депутатів посилити відповідальність за незаконний видобуток? Ішлося про штрафи до 850 тис. грн. та позбавлення волі на 5-8 років.
— Підтримую, але в комплексі. Має бути спершу закон, який регулюватиме видобуток бурштину, його транспортування, реалізацію.
— Складається враження, що кадрові зміни, які ви обіцяли в ОДА, затихли.
— Усе впирається, знову ж таки, у законодавство. Щоб прийняти когось на роботу, потрібно провести конкурс, недавно тільки налагодили процес, хоча вакансій не так вже й багато. Окрім того, маємо трьох претендентів на голів РДА, які пройшли конкурс, але досі чекають на призначення, проходячи спецперевірки.
— А щодо звільнення чиновників. Невже результати перевірок, якими ви хвалилися на початку своєї каденції, не продемонстрували порушень з боку ваших підлеглих?
— Нехай буде інтрига. Скажу лише, щодо деяких людей ще перевіряю інформацію, але масових звільнень не передбачаю. Нікого не прикриваю зі своїх підлеглих. Якщо є порушення з їхнього боку, потрібно звертатися до правоохоронних органів. Дуже часто нині можуть звучати безпідставні звинувачення. А для того, щоб звільнити людину з роботи, мають бути серйозні підстави.
— Немає підстав звільнити вашого першого заступника Юрія Приварського, який єдиний, хто втримався на посаді, попри зміну двох голів ОДА? Фірми, на які він свого часу працював, підозріло часто почали вигравати тендери в області останніх три роки.
— У мене особисто немає підстав звільняти Юрія Приварського. Я вже не раз казав: нехай правоохоронні органи перевірять, чи є справді складова злочину у проведених тендерах. Юрій Приварський народився і виріс у Рівному, має багато знайомих — чи є у цьому злочин, я не знаю. Він, як і всі інші, попереджений: якщо буде задіяний у корупційних схемах, вигороджувати не буду.
— Торік область отримала трохи більше 100 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку. Цього року сума має бути більшою. Чи ефективно в області витрачають ці кошти, будуючи дитячі садки та школи, а не розбудовуючи об'єкти, які у майбутньому приноситимуть доходи області, як-от аеропорт?
— У цьому є логіка, але маємо завершити багато розпочатих раніше шкіл і дитсадків. Щодо останніх, то вони важливий елемент розвитку регіону, зокрема, і у надходженні коштів. Бо дозволяють батькам працювати. Цього року перелік об'єктів, які отримають кошти із ДФРР, відрізнятиметься. Наприклад, впровадження інформаційної системи в обласній дитячій лікарні дозволить, серед іншого, прибрати черги з коридорів закладу. Автоматизація диспетчерської системи водоканалу принесе чималу економію коштів. Щодо аеропорту, то торік облаштували приміщення прильотів?/?відльотів, готова проектно-кошторисна документація на реконструкцію «рульожки» і три мільйони на це виділимо цього року. Впевнений, що аеропорт може працювати набагато ефективніше, нині ж — багато претензій до керівника.
— Ви побували у кількох закордонних відрядженнях, щоразу зазначаючи, що налагоджуєте зв'язки з інвесторами. Можете назвати вже кілька компаній, яких в область привели ви, так би мовити?
— Це так швидко не відбувається. Але ОДА не приводить інвесторів за руку в область, ми лише створюємо умови для них.
— Переговори з китайськими бізнесменами, які заявили, що вирощуватимуть льон на бурштиновому Поліссі, ще тривають?
— Вони не відмовилися від своєї ідеї. Добре, що ці приватні інвестори хочуть вкласти кошти в економіку нашого регіону. Звучить, звісно, весело: китайці, які є основними скупниками бурштину, хочуть вирощувати льон. Але ми перевірили підприємства, вони справді працюють у текстильній галузі і планують створити на Рівненщині близько 1000 робочих місць. А якщо ми людям на Поліссі говоримо «не йдіть копати», то маємо сказати, де вони можуть працювати.
— Люди, звиклі до великих «бурштинових» грошей, підуть працювати за 4 тис. грн. на завод?
— Думаю, зарплата буде вищою. Але проблема справді є. Лісгоспи на півночі області, до прикладу, не можуть знайти працівників навіть на 10 тис. грн. зарплати. Люди не розуміють, що гроші, отримані за бурштин, може, і більші, але далеко не легші. Вони ж стоять по пояс у воді й очевидно, що матимуть потім серйозні проблеми зі здоров'ям.
— Задоволені роботою системи електронних закупівель Prozorro в області? Ви декларували, що вона приноситиме значну економію, натомість, до прикладу, «Рівнеоблводоканал» закуповував засувки, відмовивши восьми дешевшим учасникам?
— Prozorro — недосконала система, бо вирішальним фактором там є ціна. Наприклад, якісна деталь, яка пропрацює 30 років, коштує 100 тис. грн., але на торгах з'являються фірми, які пропонують деталі, що витримають три роки, але по 50 тис. грн. Економія виходить сумнівна. Тому мені більше подобається підхід Світового банку до тендерів — орієнтування, у першу чергу, на імідж компанії. Ціна йде на другому, а то й третьому місці. Хороші речі дешевими не бувають. У будівництві також, як на мене, потрібно орієнтуватися на імідж, а не ціну пропозиції. Ми вже маємо чимало випадків, коли виграли компанії, запропонувавши низьку ціну, а потім виявилося, що вони не спроможні реалізувати проекти до кінця. У проектно-кошторисних документаціях вказана вартість будівництва. У межах розумного можна зекономити, але за вдвічі меншу суму не збудуєш.
— Ви та ваш перший заступник торік дозволили ввезти з-за кордону 26 автомобілів без розмитнення. Офіційно — це авто, які закордонні меценати подарували рівненським інвалідам. Але сумнівно, що це правда. У списку є дорогі автомобілі, які на українському ринку коштують до 40 тис. доларів.
— Я допускаю, що це може бути елементом якоїсь схеми, але, з одного боку, це не має якихось масштабних наслідків, а з іншого — перед тим, як я ставлю свій підпис, документи проходять перевірку чималої кількості структур. У мене немає законних підстав не підписувати такі розпорядження.
— Чому в області повільно відбувається децентралізація?
— Ні, не повільно. Маємо 18 об'єднаних громад, в яких вже були вибори і які цього року напряму отримуватимуть фінансування з держбюджету. Посідаємо сьоме місце в Україні за темпами децентралізації. Потрібно розуміти, що процес об'єднання — добровільний. Ті громади, які не хочуть долучатися до процесу, втрачають значні додаткові кошти.
— Які першочергові плани для себе ви поставили на цей рік?
— Наразі мої заступники та керівники департаментів працюють над чітким планом дій на 2017-й. У грудні ми не могли його скласти, бо ще не мали остаточної інформації про кошти, які отримає область.
— Не можна сказати, що ви відкритий голова ОДА. Обіцяних прес-конференцій так і не скликали.
— Графік дуже щільний. Але не думаю, що у журналістів є дефіцит спілкування зі мною. Я інформую через Facebook, сайт адміністрації, зі мною можна поспілкуватися на різноманітних заходах.
— У травні ви хвалилися, що вчите англійську, щоб відповідати новому закону про держслужбу, яка вимагає у голів ОДА знання іноземної. Як успіхи?
— Не вистачає часу. Торік почав вивчати, взяв декілька уроків, але фізично не встигаю займатися. Можливо, колись, як закінчу працювати головою, більше часу приділятиму вивченню іноземних мов.
